Після смерті Богдана Хмельницького і відчайдушного намагання Івана Виговського вирватися з кацапських «обіймів», в нашій історії настав період Руїни – три десятиліття розбрату й конфліктів. Царська росія й Річ Посполита поділили Україну по Дніпру. Лівобережжя увійшло до складу московської держави, а Правобережжя потрапило під владу Польщі. Ще одну спробу вирватися з-під московського впливу зробив гетьман Іван Мазепа (1639 – 1709), коли російський цар Петро І розпочав Північну війну зі шведами.
Отримав європейську освіту і знав сім мов
Народився Іван Мазепа у селі Мазепинці неподалік Білої Церкви. Належав до родини правобережної української шляхти. Змалку він навчився їздити верхи і майстерно володіти шаблею. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув європейську освіту. Іван Мазепа грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами. Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка, виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.
Після обрання гетьманом у 1687 році прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася братовбивча війна – Руїна, розпочалося економічне відродження Гетьманщини. Мазепа спрямовував чималі кошти на спорудження церков та навчальних закладів. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають українські президенти).
З історії відомо, що Мазепа подобався жінкам і мав чимало коханок. Але єдиною офіційною дружиною була Ганна Фридрикевич. Він одружився з нею, коли вона стала вдовою й мала двох дітей від першого шлюбу. Прожив із Ганною майже 35 років, власних дітей у нього не було.
Коли 1689 року на трон в московії зійшов молодий цар Петро І, гетьман надавав йому активну допомогу в походах на турків і татар, також постійно давав монархові поради, між ними виникла особиста дружба.
1700 року вибухнула Північна війна. У виснажливій боротьбі за контроль над Балтійським морем головними суперниками стали російський цар і 18-річний король Швеції Карл XII – обдарований полководець, але кепський політик. Зазнавши ряду катастрофічних поразок на початку війни, Петро І вирішує модернізувати армію й державне управління. Значно зміцнювалася централізована влада, під загрозу потрапила автономія Гетьманщини. Гетьманові Іванові Мазепі стало відомо, що цар зі своїми вельможами вирішили скасувати козацтво й віддати Україну під владу свого намісника.
Українців використовували як гарматне м’ясо
Під час тривалої й виснажливої Північної війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги. Замість того, щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів – поляків, татар і турків, українці були змушені битися зі шведськими арміями у далекій Лівонії, Литві чи Польщі. Козацькі полки поверталися з походів, зазнавши до 70 відсотків втрат. Коли Петро І поставив на чолі козацьких загонів російських і німецьких командирів, моральний дух козаків занепав. Чужоземні офіцери ставилися з презирством до нашого війська, яке часто використовували як гарматне м’ясо. Війна викликала ремствування також серед українських селян і міщан. Вони скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися російські підрозділи, які обдирали й грабували місцевих жителів. Загальне невдоволення нарешті штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра I. Цар, чекаючи наступу шведів, відповів: «Я не можу дати навіть десяти чоловік, боронися, як знаєш». Петро І порушив зобов’язання обороняти Україну від поляків, і гетьман перестав вважати себе зобов’язаним зберігати вірність цареві.
Планам Мазепи вибороти волю Україні перешкодила відсутність більшої частини козацьких військ в Україні, які воювали далеко на півночі. 7 листопада 1708 року, коли Карл XII, який ішов на москву, завернув в Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько трьох тисяч козаків і старшини. Шведський король обіцяв захищати Україну аж до повного звільнення її від влади московії.
Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів на гетьманську столицю Батурин напали російські війська на чолі з князем Меншиковим.
Московитам вдалося зрадою захопити й ущент зруйнувати місто, вони вирізали усіх жителів: 6 тисяч чоловіків, жінок і дітей. Ріка Сейм почервоніла від крові українців. Такі ж звірства відбувалися в інших українських містах. Звістка про бойню в Батурині й терор, що його розпочали кацапи, змінила плани багатьох потенційних прибічників гетьмана. Тим часом Петро І наказав старшині, що не пішла за Мазепою, обрати нового гетьмана, й 11 листопада 1708 року ним став Іван Скоропадський. Як пише автор «Історії русів», тих українців, які допомагали московитам, ті зневажливо «нагороджували» чаркою горілки й словами «Спасібо, хохльонок!»
Жорстокість російських військ сіяла жах серед українців, водночас шведи, які були за вірою протестанти, викликали в них недовіру. Тому велика частина українського населення не підтримала Мазепу. Єдиною значною силою, що таки стала на бік гетьмана, були запорожці. У травні 1709 року російські війська зруйнували Січ, а цар видав наказ страчувати на місці кожного пійманого козака.
28 червня 1709 року відбулася Полтавська битва – одна з найважливіших у європейській історії. Переможцем у ній вийшов Петро І. Росія забезпечила собі контроль над узбережжям Балтійського моря й почала перетворюватися на могутню імперію. Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдові, що належала тоді Османській імперії. Біля міста Бендери у вересні 1709 року Іван Мазепа помер. Похований у місті Галац (нинішня Румунія).
***
Гетьман Мазепа був великим будівничим незалежної Української держави. Й тому став найбільшим ворогом російської імперії. Понад 300 років москва проклинає нашого гетьмана. За розпорядженням царя Петра І російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена з політичних мотивів.
У своєму черговому виступі на тему української історії російський фюрер путін традиційно назвав Мазепу «зрадником». Нині, у час смертельної небезпеки, що нависла над Україною і кацапи хочуть знищити нас як державу і націю, можемо лише шкодувати за тим, що Мазепині мрії про незалежність три століття тому не здійснилися. Вже майже два роки триває жорстока визвольна війна з московією. У складі Збройних сил Україну мужньо захищає 54-та окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи.
Кость ГАРБАРЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!