У Благодатному Нововолинської громади на Волині два роки діє особлива кухня: у ній готують лише на передову. Волонтерки - чотири господині, які завжди знають, що спакувати захисникам на Донеччину чи Харківщину.
Про те, чому волонтерки не зважають на слова, що військові домашньої їжі не потребують, де беруть гроші на продукти та реакцію бійців - розповіли у сюжеті 12 каналу – пише ВСН.
Інна Галяс показує припаси. Вона - одна з 4 жінок, які створили у Благодатному за підтримки влади волонтерську кухню - «Господиньки». До великої війни Інна вивчилася на майстриню з манікюру. Однак замість салону краси пішла до каструль. 8 березня виповнилося уже 2 роки, як вона з подругами готує домашні страви на передову
«Якось так почалась війна знаєте і в нас ніхто нічого не робив, ну просто якось так було дивно. Потім в нас була така одна жіночка, яка запропонувала наліпити вареників хлопцям», - пригадує Інна Галяс.
Тоді Інна об’єдналася із Ларисою, Оксаною і Світланою. З того часу вони нерозлучні. Згадують, як спочатку мали ціле селище помічників серед місцевих і переселенців. Лишилися найвитриваліші господиньки.
«Голубці тушимо, в відерка понаскладали - заморозили, вареники наліпили - заморозили, паштети, ковбаси - все ми тепер морозимо і передаємо це все в мороженому виді, адже літом це дуже важко, воно ж псується», - зазначає Інна Галяс.
Як тільки волонтери повертаються з передової - одразу складають передачу на наступну поїздку. А їдуть голубці-вареники з Благодатного куди тільки - у Донецьку, Запорізьку, Херсонську і в Харківську області.
Лариса Гнатюк, господиня волонтерської кухні каже: «Та для них все добре. Запікаєм кури, робим котлети, паштет, домашня ковбаса, голубці, вареники, олів'є, млинці з мясом, корейка - ото весь наш асортімєнт. Сосиска в тісті, сало з часником і хлопці всі задоволені, все домашнє».
Складають продукти у бананки - так називають ящики з-під заморських фруктів. Аргумент, що тепер військові харчами забезпечені повноцінно і нічого не потребують, для господинь з Благодатного - не аргумент.
«Ви знаєте, що домашня їжа, вона завжди буде домашньою. От як мій швагро говорить, він воює теж на Запорізькому напрямку. Він каже, що в них там з продуктами всього вистачає. Але коли приїжджає ось ця наша бананка, то це щось із чимось. Це, каже, ми ніби то вдома побували », - продовжує Інна Галяс.
З 7 ранку і до 6 вечора ці четверо трудяг не покладають рук біля плити. Якщо немає негайних відправлень, готують заготовки заздалегідь.
Нині кухня, кажуть волонтерки, тримається на донатах. Всі 10 морозильних камер, які у них є, купували за гроші, які приносили люди. Були і кошти від сім’ї загиблого воїна. Правда, багато хто з тих, хто допомагав раніше, від справи відійшов
Господині на волонтерській кухні працюють і завдяки своїм сім’ям, які перебрали на себе частину домашніх справ.
А наостанок показують те, заради чого працюють, не покладаючи рук. Подяка захисників - для господинь найвища з можливих нагород.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Читач
З фронту наш воїн записав відео де просив НЕ ВОЗИТИ вареники, голубці, банки з салом і т.д. бо все рівно продукти портяться. Також просив НЕ передавати в"язані шкарпетки і т.д. Потім хлопці мають проблеми зі шлунком тому (з його слів ) хлопці більше не ризикують і відразу всі передачі що портяться ідуть на корм собакам. Печиво, сухофрукти, шоколад, сумлімовану їжу - будь ласка , передавайте, всі за. Але зараз з харчами в ЗСУ проблем не має.