Вони не мають кіптяви, яскраво горять та пахнуть лісом
Часто люди приносять необхідні матеріали волонтерам, які роблять окопні свічки. Склад традиційний: банки з-під консервів, скручений картон і все заливається розтопленим парафіном. А от у селищі Благодатне у місцевій бібліотеці вирішили удосконалити цей процес, додавши шишок. Вони дають яскраве світло та ще й мають приємний аромат.
Ідею подала мама загиблого Героя
Як розповіла завідувачка бібліотеки-філії №3 селища Благодатне Нововолинської централізованої бібліотечної системи Іванна Білішук, пропозицію робити окопні свічки із шишок подала мама загиблого Героя Костянтина Мрочка – Алла Мрочко.
– Вона активно займається волонтерством, співпрацює з багатьма людьми, спілкується з іншими волонтерами, які їздять на передову. Чула відгуки солдатів, що такі свічки значно менше коптять і приємно пахнуть. Староста селища шукала охочих, хто візьметься за таку роботу. Найперше, потрібно було мати просторе приміщення, щоб розкласти матеріали, і я запропонувала робити це в нас, – каже Іванна.
Звичайно, спочатку боязко було братися за незнайому роботу, щоб не зіпсувати матеріал. Тому питали поради в тих, хто вже не раз робив окопні свічки. Вони підказували, у яких пропорціях правильно розподіляти матеріал. Іванна Білішук, як людина творча, старалася об’єднати цікаві заходи в бібліотеці з виробництвом свічок. Приєдналися відвідувачі, працівники культури – і справа пішла швидше. Спершу свічки робили з картону, а пізніше наповнювали банки шишками і заливали розтопленим парафіном. Його розігрівали на електроплиті в будинку культури, а згодом перебралися в майстерню чоловіка Іванни. Там вже налагодили більш масштабне виробництво, бо можна розтопити парафін у великій бочці, тож його вистачає, щоб залити понад сотню бляшанок. На фронт з бібліотеки відправили більше тисячі шишкових окопних свічок.
Незнайомець привіз цілий автомобіль воску
Іванна зізнається, що коли робота кипить, аж серце радіє, що всі працюють злагоджено на перемогу. Але іноді закрадається страх: а що, як не буде з чого їх робити? Проте завжди якісь вищі сили допомагають.
– Найбільш дефіцитний парафін, – зізнається бібліотекарка. – Одного разу подзвонив чоловік і сказав, що передав з Польщі трохи воску. Я приїхала забирати передачу, а там цілий автомобіль. Хотіла подякувати незнайомцю, а він навіть називатися не захотів. Отакі щирі люди є! Інший – доставив нову чисту тару. Машину картону привезли із Нововолинського заводу ТОВ «ВМК-Україна». Першими на прохання відгукнулися релігійні громади. Багато парафіну отримали від «Карітас-Волинь», віск брали у церквах Благодатного, Грибовиці та Білич. Баночки, картон і згарки свічок приносять мешканці селища. Люди відгукуються на оголошення в інтернеті, телефонують, запитують, що ще потрібно. Місцеві лісівники назбирали та насушили нам мішки соснових та ялинкових шишок. Я вдячна кожному, хто долучився! Хлопці телефонують з передової і дуже дякують за таку підтримку.
Іванна додала, що закінчується зима, а отже потреба в таких свічках відпадає.
– Вже плануємо, що будемо робити далі. Та дуже хочеться, щоб більше окопних свічок наші воїни не потребували, і всі повернулися додому і грілися у своїх домівках, – додала Іванна Білішук.
Руслана СУЛІК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!