У цивільному житті Віктор Костюк працював заступником декана медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету. З початком повномасштабного вторгнення доцент кафедри патологічної анатомії разом зі своїми студентами на передовій допомагає пораненим захисникам.
– Раніше я вже служив у війську у 2015-2016 роках. Тоді мене скерували в 92-гу механізовану бригаду, там я був лікарем медпункту батальйону, – розповідає Віктор Костюк. – Найперше опановував хірургію. Адже на війні, особливо в критичні моменти, коли необхідно рятувати людину, просто робиш усе можливе. І не завжди виходить за протоколом.
Науковець розповідає, що на передовій відбувається багато дивних речей, які не піддаються поясненню. На фронті він бачив рани, які за медичною теорією не мали б загоюватися. Але вони заживали – і бійці знову поверталися у стрій. Віктор Костюк на війні не лише зазирнув у вічі смерті, але й зустрів вірних побратимів та відважних героїв, а найголовніше – пізнав важливість істинних життєвих цінностей.
– Потім звільнився й повернувся до своєї роботи – навчав студентів медичної справи. У лютому 2022 року я одразу звернувся у територіальний центр комплектації та планував повернутися у бригаду, де служив раніше. Але тоді підрозділ захищав Україну в Чернігівській та Харківській областях, куди добратися було неможливо через активні бойові дії. І я пішов у 102-гу бригаду територіальної оборони Івано-Франківської області – нині начальник медпункту управління. Вдома я б все одно не всидів, тим паче, що знаю вже, як треба працювати в районі бойових дій. Попри мій лікарський фах, патологоанатом, на війні ти мусиш бути лікарем загальної медицини і знати, як діяти в тій чи іншій ситуації. У нас помилок не може бути – бо на кону завжди стоїть людське життя.
За час служби на фронті були різні ситуації в начальника медпункту. На війні, та ще й в одній бригаді, він зустрів своїх студентів. Зараз вони пліч-о-пліч надають кваліфіковану медичну допомогу солдатам та офіцерам.
– Хлопці та дівчата полишили навчання в університеті, так і не закінчивши його, але обов’язково повернуться за парти, як тільки ми переможемо рашистів. Я поважаю вибір цих молодих людей, це справжні патріоти, та найголовніше – у них вже буде неоціненна практика. У разі потреби я їм допомагаю й робитиму це доти, доки буде потрібно, – говорить капітан медичної служби. – На початку повномасштабного вторгнення було досить складно, доводилось часто виїжджати на стабілізаційний пункт ближче до «нуля» і там надавати невідкладну допомогу, перевозили поранених у госпіталь. Якось я з колегою чотири дні працював у такому режимі, що руки вже не слухалися та давалася взнаки фізична втома. Але ми врятували багато людей, і більшість із них зараз знову захищають нашу землю.
Віктор Костюк каже, що військові медики допомагають також і цивільним мешканцям прифронтових сіл і міст. Доцент-медик переконаний: війна закінчиться нашою перемогою. Він бажає всім воїнам здоров’я, закликає берегти себе, бо вдома бійців чекають сім’ї, діти та дружини, заради яких вони тут і воюють.
Олесь ТИХОНЕВИЧ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!