Окрасою села Великий Ключів, що неподалік Коломиї, є стара дерев’яна церква святої Параскеви. Десятки літ у храмі лунало слово Боже, а селяни навіть не здогадувалися, що моляться під куполом, навколо якого намальовані чотири тризуби. Нещодавно зовсім випадково вони відкрилися людському зору.
Тризуби висотою більше метра
У цьому селі я не раз гостювала, тут живе моя родина. Часто підходила до місцевої української церкви і милувалася давньою українською архітектурою. Є відомості, що у Великому Ключеві церква була ще на початку XVI століття, згодом згоріла, селяни звели іншу, але ту теж знищив вогонь. Теперішній храм збудований на офіру місцевого майстра Дмитра Баб’яка і освячено у 1865 році. Стояв під гонтою, але за часів перебудови храм перекрили бляхою з чеканкою. Щонеділі, на свята ключівці сходяться до церкви, щоб послухати слово Боже. Яким було їхнє здивування, коли напередодні святої Анни дізналися, що під куполом у вівтарі виявили чотири тризуби! Неймовірною новиною рідні поділилися і зі мною. Виявляється, ці українські символи державності відкрилися зору під час реставрації.
– Купол вівтарної частини здавна прикрашали чотири великі медальйони-ікони, розписані на фанерних листках, – розповідає мені настоятель Юрій Ужитчак. – Це наші святі: хреститель України Володимир, княгиня Ольга, Миколай Чудотворець і великомученик Димитрій. Ці образи закоптіли, полущилися, стіни вівтарної частини покривилися, тому ми взялися за реставрацію. Коли зняли ці ікони, то під ними побачили розписані чотири тризуби. Вони доволі великі, понад метр висоти.
Ті, хто знав таємницю, померли
Мистецтвознавці припускають, що це роботи пензля маловідомого українського художника Павла Запорізького, який у 1933-34 роках проводив реставрацію храму у Великому Ключеві. Він розписував бані, створив дванадцять образів «Хресної дороги». Народився у Кропивницькому, але жив у Львові, подальша доля цього художника після 1945 року невідома. Митець походив з козацького роду, був військовим Армії Української Народної Республіки. Можливо, й тому прикрасив ключівську церкву тризубами? А може, про це попросили місцеві люди?
– Цього вже ніхто не знає, – зазначає отець Юрій. – Є в селі довгожителька 1929 року народження, але вона не пам’ятає. А ті, хто, очевидно, знав таємницю, померли на початках нашої Незалежності. Коли приховали тризуби – невідомо, чи за польської окупації, коли були заборонені українські державні символи, чи тоді, коли на наші землі прийшла радянська влада.
За совітів про сховані тризуби навіть і словом ніхто не обмовився. Але коли проголосили Незалежність України, місцеві люди почали згадувати перекази старожилів про те, що у церкві є тризуби. Добре, що у ті страшні тоталітарні часи їх не зішкребли, не замалювали, а зберегли, приховавши під іконами святих. І хоч реставраційні роботи дороговартісні, тризуби хочуть відновити, бо їх погано видно під куполами. Ікони-медальйони із зображеннями святих розташують нижче. І у майбутньому щороку 8 грудня урочистою службою будуть згадувати незвичайну подію, коли у церкві віднайшли українські тризуби. А ще сподіваються, що таки знайдуть і дзвони, які старожили Великого Ключева теж колись сховали від небезпеки, але де – поки невідомо.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!