У селі Плоске Самбірського району Львівщини у 120-річній церкві Святого Михаїла під центральним куполом виявили упівський схрон. Місцеві жителі завжди знали, що тут ховалися українські повстанці від енкаведистів. Але десятиліттями навіть говорити про це боялися, не те що лазити. Тепер же церква включена у туристичний маршрут «БойкоМандри», презентація якого відбулася 15 листопада.
Як розповів отець Роман Гром, який і став ініціатором туристичного маршруту, коли люди зважилися і залізли нагору до схрону, побачили там на стінах підписи, написи, побутові вказівки на кшталт «візьми», «скажи». Багато із них ще не прочитані. Після знахідок почали розпитувати старожилів про події визвольної боротьби. За їхніми спогадами, в той час УПА агітувала місцевих чоловіків не йти служити в Червону армію, куди їх насильно мобілізовували. У Плоскому діяли відомі полководці УПА Олекса Конопадський («Островерх»), який входив до боївки служби безпеки УПА, командир тактичного відтинку «Маківка» Степан Стебельський («Хрін»). Тому біля села було багато різних місць для сховку від облав. Про одну із них, яка відбулася на початку літа 1946 року, розповіли на сторінці «БойкоМандрів» у соцмережі: «Двічі більшовики приходили до церкви, але не змогли знайти схрону, хоч і знали від одного зрадника про його існування. Знайшли аж тоді, коли він сам їм показав його. У криївці-схроні на той час перебувало 7 чоловіків, серед них Михайло Кравець, воїн УПА, який був поранений і знаходився у селі на лікуванні. Михайла найсильніше з усіх побили, а тоді всіх хлопців скинули із хорів прямо на долівку, а потім виселили на Сибір. Там Михайло Кравець довго хворів і помер у тюремній лікарні. Про його долю стало відомо завдяки небайдужій медсестрі, яка написала листа до його батьків».
Отець Роман розповідає, що, за переказами старожилів, до криївки в церкві залазили з хорів за допомогою драбини. При достатньому запасі їжі там можна було довго перебувати. Скільки там людей всього переховувалось, наразі не відомо.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!