Заочно із семикласницею Яною Сорочук з Паридубів Старовижівського району знайома ще з літа минулого року: в редакцію газети «Сільські новини» завітала бабуся дівчинки Світлана Петрівна, яка звернулася по допомогу. Річ у тому, що Яна має важку недугу – остеосаркому (рак кісток правої ноги). Завдяки нашим читачам, котрі дізналися про дівчинку з надрукованих нами у газеті звернень про поміч, вдалося зібрати непогану, як на мене, суму коштів. Відрадно, що долею дівчинки перейнялося чимало людей. До благородної справи долучилися навіть ті, хто сам потребував матеріальної підтримки, окремі депутати районної ради, за що всім цим людям щира вдячність.
На операцію Яні Сорочук було потрібно 60 тисяч гривень. На щастя, її проведено, але бабусі дівчинки довелося взяти кредит у сумі 20 тисяч. Хто колись брав позику в банку, той знає, як важко її віддавати з відсотками, але іншого виходу сім’я не бачила. Зволікати з операцією було неможливо, тому й пішли на такий рішучий крок. Потім довелося приймати кілька разів «хімію». Все це вартує немалих грошей.
А нещодавно ми з Яною познайомилися ближче. Дівчинка з молодшою сестричкою Римою якраз переглядала смішний мультик. Незважаючи на важку недугу, Яночка постійно посміхалася й жартувала. Показувала мені малюнки, які створила в лікарні. На них здебільшого зображені коні. Їх вона любить понад усе. І навіть з-поміж іграшок вибирає саме красивих скакунів. Як сказала мені Яночка, вона має найзаповітнішу мрію: як виросте й буде здорова, хоче осідлати вороного коня й мчати наввипередки з вітром.
– Якби в нас удома був кінь, я б його доглядала, – захоплено каже. – Хоча я люблю різних тварин. У нас є три собаки й два котики, але коні – це для мене все.
У лікарні волонтери навчили хворих хлопчиків та дівчаток виготовляти вироби з глини. До речі, про благодійників, які відвідують онкохворих діток, Яночка розповідала з такою непідробною щирістю й вдячністю, що не можна було стримати сліз.
– Серед волонтерів є люди різного віку. Всі вони зайняті, але знаходять час, щоб хоч чимось нас порадувати, – розповідає Яна. – А ще мені дуже запам’яталася зустріч з Ніком Вуйчичем з Австралії, який нещодавно приїжджав до Києва з концертом. Він без рук і без ніг, здавалося б, це повна катастрофа для людини, а у нього посмішка буквально не сходила з обличчя, коли він навідався у столичну лікарню для онкохворих дітей. Нік може плавати і їздити верхи на конях, він має дружину й донечку, а ще малесенькою недорозвиненою ніжкою він пише, малює, користується комп’ютером... Це людина-герой, яка всім тяжкохворим діткам довела, що не все так погано у цьому житті. Я ним дуже захоплююся, а на згадку про незабутню зустріч зробила фото. Хочеться мати такий оптимізм і віру, як у Ніка.
Сподіваюсь, що дитяча мрія Яни здійсниться, бо ці ясні оченята і янгольська світла голівка заслуговують на милість Божу. На жаль, у палатах провела вона вже багато довгих місяців. Окремі курси хіміотерапій проходила у Луцьку, інші – в Києві. Схоже, дівча вже змирилося з тим, що ця недуга ніяк не хоче її залишити, але юна волинянка докладає максимум зусиль, щоб її побороти. Уявіть собі, яку надскладну операцію вона пережила: у нозі замінено тридцять вісім сантиметрів кістки! Готова витерпіти все, аби її ніжки знову були здоровими, адже вона так любила бігати...
Цьогоріч дівчинка разом з однолітками сіла за парту в сьомому класі. До школи добирається велосипедом: пішки долати відстань у два кілометри трохи важко.
Загалом сім’я Сорочуків сьогодні переживає вкрай нелегкі часи: нещодавно від важкої недуги помер Янин дідусь, який обожнював внучку. Іван Остапович тяжко переживав свій стан, бо для нього було головним, щоб одужала Яночка. А невдовзі перенесла інсульт бабуся Світлана Петрівна. Перед тим їй зробили операцію. У Яни також хвора мама. Лише батько дієздатний і дбає про лад у домашньому господарстві, працює трактористом. Як кажуть у народі, де тонко, там і рветься. Виживають у ситуації, що склалась, як можуть: трохи продали зерна, буряків. І низько кланяються всім милосердним людям, які допомагають Яні. Без них оплатити лікування вони не змогли б.
Якщо когось із вас, шановні читачі, зворушила доля цієї 14-річної дівчинки із села Паридуби Старовижівського району, ви можете долучитися до благородної справи. Переконана, що всі ми разом в силі допомогти Яні й зробити її щасливою.
Кошти можна переказати на картку Ощадбанку на ім’я Сорочук Світлани Петрівни № 5104 7700 0658 9826.
Телефон Світлани Сорочук: 097-94-93-757.
Тамара ПОЖАРЧУК, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!