27 вересня ми відзначатимемо велике свято – Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього. Його святкують в пам’ять про знайдення хреста, на якому розіп’яли Ісуса Христа. Перші хрести з’явилися за часів апостолів. Наприклад, літописець Нестор описує його встановлення святим апостолом Андрієм Первозваним. Найдавнішому хресту, який нині стоїть в Україні, понад 800 років. І знаходиться він у Зимному Володимир-Волинського району на Волині.
Фігуру поставив ще Данило Галицький
Кажуть, що вперше про хреста згадано в Іпатіївському літописі, де йдеться про перемогу князя Данила Галицького над польським князем Лешком І Білим у 1220 році. У тій битві Данила грудьми затулив від вбивчої стріли хоробрий воїн Клим Христинич. І камінний хрест стоїть нібито на його могилі. Замовив його князь далеко від Волині. Адже тут не було таких великих каменів. Абсолютно цільний моноліт, висічений зі скелі, обтесаний і привезений з Карпат. Сьогодні не знають, стояв раніше хрест на кургані, насипі чи при дорозі.
Першим провів розкопки біля нього професор Петербурзького університету Ілля Шляпкін ще на початку ХХ століття. Згідно з описом дослідника, він відкрив поховання людини. Скелет був великий, мав пошкодження черепа від списа чи чекана (загострений молот з довгим держаком). Точні ж розміри хреста визначив доктор історичних наук, професор зі Львова Святослав Терський. Його загальна висота – 308 сантиметрів, у тому числі над поверхнею – 205. А ширина горизонтальної перекладини 108 сантиметрів. Добре витримані пропорції, а також технологія виконання дають підстави вважати, що його автором був майстерний каменотес. Зимненський хрест також має декілька заглиблень. Можна припустити, що у них раніше були ікони та рельєфне зображення розп’яття.
Під хрестом міг проїхати вершник
У Зимному, як не дивно, не всі знають, що у них є така пам’ятка та як до неї проїхати. Височіє хрест неподалік річки Луга між хатами і хлівами.
Все своє життя біля нього живе 77-річна Надія Мігас. Каже, що з хрестом пов’язано багато різних легенд. Їх знав її дідуньо, який переповів мамі, а та вже їй.
– У мого дідуня була книжка, у якій описано про того хреста. Вона згоріла разом зі старою хатою. У ній було написано, що той хрест тягнули сюди 16 пар волів, такий важелезний був. І що тут похований боярин князя Данила. На Трійцю колись тут весь час службу відправляли. Біля монастиря був ярмарок, а сюди йшли хресним ходом. І нібито тут стояла маленька капличка. Останній раз служили, коли я була дуже маленька. Як у нас була корова, то біля хреста не могли паля забити – таке враження, що там щось змуровано під землею. А ще хрест осідає. Він колись був дуже високий. У років п’ять я не могла на нього видертися. Дуже хотілося, хоч дідуньо не дозволяв.
Дійсно, за місцевими легендами, раніше під перекладинами хреста міг проїхати вершник на коні. А ще розповідають, нібито щороку на Юрія виходить з-під могили давньоруський воїн і мечем відганяє русалок з Луги. Опівдні тінь від хреста начебто вказує на закопані скарби.
Надія Мігас на це тільки усміхається: ні воїна не бачила, ні скарбів не знаходила. А от те, що хрест оберігає село від різної нечисті, чула. Бачила жінок, які приїжджають до нього, щоб помолитися, аби Бог подарував їм діточок.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!