Ця вражаюча історія сталася кілька років тому у Південній Африці. Лікарі не давали жодних шансів на одужання Мартіна Пісторіуса, який раптово впав у кому. Доглядаючи нерухомого сина понад десять років, зневірилися й батьки. Але диво таки сталося – хлопець отямився. Мало того – знайшов своє кохання та став успішним бізнесменом!
Найрозумніший хлопчик перетворився на «овоч»
Мартін ріс у звичайній сім’ї. Любив ганяти м’яча та захоплювався точними науками. Ніхто у класі не міг обійти його за швидкістю вирішення задач. Батьки тішилися сином-розумником і навіть подумати не могли, що його підстерігає біда. Якось повернувшись зі школи, хлопчик почав скаржитися на біль у голові. Ліг у ліжко. Усі думали, що це звичайна застуда. Мартін приймав ліки, проте краще не ставало. Навпаки, перестали слухатися руки, відмовили ноги. Медики взялися обстежувати малого, але нічого конкретного сказати не могли. Можна уявити жах батьків, коли за деякий час Мартін впав у кому. Чому – лікарі не знали. Хлопчині було лише 12 років, коли він перетворився, фактично, на овоч. Він зовсім не міг рухатися! То йому ставили діагноз менінгіт, то туберкульоз мозку, але точної причини, яка призвела до такого стану, ніхто назвати не наважився. Тому медики відправили паралізованого Мартіна додому, а рідним сказали готуватися до його смерті.
Але мама Джоан та батько Родні не збиралися здаватися. Вони вірили, що їхня дитина повернеться до звичайного життя. Доглядати за нерухомим сином було дуже важко: через кожні кілька годин його треба було перевертати, бо лікарі застерігали, що не можна допустити пролежнів, інакше тіло згниє. В основному батько мив, переодягав та годував хлопчика. Наводив будильника, щоб серед ночі вкотре перевернути нерухомого сина, а о п’ятій ранку віз його у центр денного перебування для безнадійно хворих. І так з року в рік! Мама ледь не збожеволіла і навіть хотіла покінчити життя самогубством, бо не могла дивитися на страждання сина.
Доглядальниця допомогла одужати
Зміни у свідомості Мартіна почали відбуватися через п’ять років трансу.
– Так сталося, ніби я довго спав і прокинувся. Почав усе чути і бачити. Відкрив рота, а говорити не можу. Хотів підняти руку – не слухається, – пізніше розповідав хлопець. Він бачив, як доглядає за ним батько. Чув, як змучена мати вигукнула: «Та краще б він уже помер!» Мартін так хотів їх обійняти, заспокоїти, але жоден орган не підкорявся сигналам мозку. І ніякого знака рідним нерухомий хлопець подати не міг.
– Я дуже злякався, що все життя отак лежатиму! Ніби потрапив у страшну пастку і почав тренувати свій розум, щоб вибратися з неї, – згадує юнак.
Спочатку він навчився за тінями на підлозі визначати час, коли приїде тато. Потім – концентрувати думки, щоб керувати своїм тілом. Зумів водити очима, відчув руки. Якось, коли тато переодягав Мартіна, хлопцю з великим зусиллям вдалося поворухнути рукою, але цей порух був таким незначним, що батько навіть не звернув на це уваги.
– Зі злості, що нічого не виходить, я почав сердито сопіти. Тато це помітив, але розтлумачив по-своєму: «Тобі щось болить, маленький?» Я зрадів – зараз щось вийде. Але тато просто заніс мене на ліжко. Усе дарма, – такі думки снували у голові хлопця.
І він розчарувався. За понад десять років тяжких мук загубили віру в одужання й батьки. Вони вже не возили сина в центр, просто наймали йому доглядальниць. Одна з них, Вірна ван дер Уолт, і стала рятівною соломинкою. Вона була дуже чутлива і спостережлива. Постійно говорила з хворим. І якось помітила, що він очима намагається їй відповідати. Саме Вірна переконала батьків знову почати боротьбу за свою дитину і вмовила їх завезти його в сучасний дослідний центр. Провівши спеціальні тести, науковці були шоковані – юнак при свідомості! Він дуже розвинутий інтелектуально! І по-новому почали лікувати хлопця. Якими щасливими були батьки, коли їхній син після 12 років нерухомого лежання пересів на інвалідний візок. Йому було уже 24! Мартін не міг розмовляти, але все писав на комп’ютері, де була спеціальна програма, яка букви перетворювала на голос. Блискучий розум, яким він був наділений з дитинства, жадав роботи. Важко повірити, але хлопець знову вступив у коледж. Там досконало вивчав комп’ютерні технології, а згодом сам створив прибуткову інтернет-компанію. Здавалося б, він повернувся з того світу і має усе необхідне. Однак було одне «але»… Юнак таки відчував самотність і мріяв зустріти ту, яка полюбить і зрозуміє його. І диво сталося вдруге! Якось, спілкуючись із сестрою по скайпу, познайомився з її подругою Джоанною, яка саме зайшла у її кімнату в гуртожитку.
– Не мало жодного значення, що Мартін на інвалідному візку і говорить за допомогою спеціального комп’ютерного пристрою. Я побачила його усмішку і зрозуміла – це той, з ким буду все життя! – пригадує перше знайомство дівчина.
Вони стали переписуватися по кілька разів на день, а через півтора місяця знайомства зізналися у коханні. Незважаючи на заборони батьків, Джоанна погодилася вийти за Мартіна заміж. Він переїхав до неї в Англію. «Фізичні недоліки не можуть вплинути на наше кохання», – переконана Джоанна і стверджує, що вони – найщасливіша пара у світі. Мартіну зараз 43 роки. Він успішний бізнесмен і автор книжки про те, що пережив. Вона здобула велику популярність.
Наталія ВЕЧОРОВА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!