У 1930 році радянська влада стратила понад 300 народних співців
На початку грудня 1930 року кобзарів, лірників з різних областей Радянської України насильно звезли до Харкова на З’їзд народних співців. Їх було понад три сотні. Але додому вони не повернулися – вижити вдалося одиницям.
Кобзи знищили, а гармошки виробляли мільйонами
Ні в архівах, ні у своїх документах кадебісти не залишили й згадки про розстріляний з’їзд кобзарів. Але як би не приховували совєти свої злочини, все одно залишилися очевидці, які згодом таки розповіли страшну правду. Цю тему дослідив і оприлюднив сучасний кобзар Микола Литвин.
Уже з перших днів своєї влади комуністи не могли змиритися з існуванням частини української культури – кобзарських пісень. Тому без суду і слідства вбивали кобзарів, яких називали волоцюгами. І все ж знищенням співців, яких шанував народ, «проблему» не вирішили. Тому стали виходити постанови про заборону жебрацтва, обов’язкову реєстрацію музичних інструментів у міліції. Відтоді кобзарів просто ув’язнювали, а кобзи та ліри знищували. Нав’язували ж українському народові російську «гармонь-кудєсніцу», баян і балалайку. Українські фабрики стали виготовляти їх не тисячами – мільйонами! До цькування сліпих народних співців підключили й українських письменників, які називали їх «смердючими недоносками». Частину кобзарів почали заганяти у колгоспні капели та ансамблі і змушували творити пісні та думи про партію. Та більшість з них й далі мандрували містами та селами і співали невольничі пісні.
Тіла засипали вапном, інструменти спалили
Розуміючи, що проблема існує й далі, партійні вожді вирішили зібрати кобзарів та лірників на з’їзд і знищити. За сталінським наказом влаштували облави на базарах. Так вдалося зібрати понад 300 кобзарів та лірників (за іншими джерелами – 200) переважно з Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської та Дніпропетровської областей. Повантажили в ешелони і повезли у Харків, де відбувся З’їзд народних співців. Потім їх знову загнали у поїзди і повезли нібито в Москву, де мало пройти таке ж зібрання.
Натомість висадили на околиці станції «Козача Лопань» на Харківщині. У лісі були заздалегідь вириті траншеї. Незрячих кобзарів та їхніх малолітніх поводирів вишикували і почали розстрілювати. Тіла закидали вапном і присипали землею, а музичні інструменти спалили поряд. Інші джерела свідчать, що частину кобзарів вивезли у Сибір, де їх теж розстріляли.
Уже на так звану Першу республіканську нараду у Києві 1939 року вдалося зібрати лише 37 народних співців.
У Європі знали про трагедію, в Україні мовчали
Та не всі кобзарі загинули. Деяким пощастило вижити. Як от жінка-співець Мотря Маловичко з Амура, що біля Дніпропетровська, врятувалася зі своїм сином. Якось вдалося їм дістатися із Сибіру до України, але додому йти побоялися.
Збереглася історія поводиря Олекси Божка. Дорогою на Харків у поїзді він занедужав і залишився на якійсь станції. Коли зміцнів, став шукати свого кобзаря Ракизу. У Харкові обійшов усі базари, питав жебраків, перекупок, але вони, почувши слово «кобзар», розбігалися навтьоки. Під великою таємницею правду сказала одна стара бабуся і порадила втікати та нічого не розпитувати. Божко згодом закінчив учительський технікум, працював у школі. Аж поки за чаркою не розповів колезі про розстріляний кобзарський з’їзд. Забрали його зранку просто з ліжка і присудили 10 років каторги, а коли відсидів, додали ще 10.
Політв’язень Віктор Рафальський з Львівщини про цю трагедію дізнався ще 1956 року, коли був у московській тюрмі. Про знищення сотень народних співців, яких звезли до Харкова, йому розповів репресований енкаведист.
За кордоном ще у тридцятих роках знали про цей більшовицький злочин. 1939 року в Лондоні вийшли спогади білоемігранта Шостаковича, в яких, зокрема, йшлося і про розстріляний з’їзд. Про трагедію написав американський вчений Роберт Конквест у «Жнивах скорботи». Цієї теми боялися лише в Україні. Радянські кобзарі, зачувши про розстріляний з’їзд, заперечували страшний факт. І лише з настанням Незалежності стали оприлюднювати цю жахливу сторінку історії.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!