Усі чули про Мавзолей Леніна і мало хто знає, що в Україні подібний з’явився на пів століття раніше. У Вінниці зберігається скляний саркофаг із забальзамованим тілом відомого на весь світ лікаря-хірурга Миколи Пирогова. 23 листопада минає 140 років від дня його смерті.
Кілька років тому я побувала у Національному музеї-садибі «Вишня» на околиці Вінниці, де видатний вчений, творець військово-польової хірургії Микола Іванович Пирогов жив і працював останні 20 років. Чи не найбільшою цікавістю для всіх туристів є родинна церква-усипальня, де у підвалі (така умова церкви – тіло тримати нижче рівня землі) у труні під склом лежить Пирогов. Вразила його худорлявість.
– Микола Іванович завжди був такий, – пояснює екскурсовод. – І помирав від голоду. Через рак він не міг навіть ковтати. Щоб хоч якось підтримати життя, йому давали невеликі дози шампанського та кілька крапель зцідженого грудного молока.
Внесок вченого у розвиток сучасної медицини неоціненний. У 18 років він закінчив Московський університет, у 22 захистив докторську дисертацію, а у 26 став професором медицини! Зробив масу відкриттів. Його атлас «Топографічна анатомія розтинів, які були зроблені на заморожених трупах», приніс Пирогову всесвітню славу. Навіть найсучасніший знімок УЗД повністю збігається з пироговськими висновками! А ще він працював у часи, коли знеболювального не було. Щоб пацієнт не помер від больового шоку, він за три хвилини видаляв апендикс, а за півтори – камінці із сечового міхура! Але всезагальну любов і повагу він заслужив за те, що лікував і оперував бідних селян, не беручи з них ані копійки подяки. У своїй лікарні він запровадив правило: усі мають стояти в одній черзі. Якось на прийом до Миколи Івановича приїхав калузький губернатор з дружиною. То хоч як та не лаялася, але мусила стати у кінець черги.
Микола Пирогов побував аж на чотирьох війнах: Кавказькій, Кримській, Російсько-турецькій та Франко-прусській. І на усіх він рятував тисячі солдатських життів. Слава про «лікаря від Бога» була настільки гучна, що як тільки Пирогов з’являвся на лінії фронту, одразу припинялися бої. Хірург міг вільно переходити з одного ворожого табору в інший, робити операції, і всюди його радо приймали. Колись у польовий госпіталь йому принесли солдата з відірваною головою, переконані у тому, що він її «пришиє». Але це вже було не в його силах.
А ще вперше у світі він став застосовувати ефір для наркозу у військово-польових умовах. Винайшов гіпсову пов’язку, заснував таку професію, як медсестра та ввів сортування поранених.
Через роботу Пирогов не мав часу на жінок, хоча був одружений двічі. І, кажуть, був доволі деспотичним чоловіком. Перша дружина померла через чотири роки після заміжжя, залишивши Пирогову двох синів: другий коштував їй життя. У 40 років він зустрів на 20 літ молодшу прибалтійську баронесу Олександру Бісторм. І поки Пирогов оперував людей та їздив з однієї війни на іншу, жінка виховувала двох його синів, давши їм блискучу освіту. Своїх дітей не мала.
У 70 років лікар через катаракту став погано бачити, а відсутність зубів заважала говорити. До того ж на верхній щелепі з’явилася виразка, і він сам собі поставив діагноз: рак. Ще встиг відсвяткувати 50-річчя наукової діяльності – і зліг. Пирогов ніколи не виказував бажання бути забальзамованим. Так захотіла його дружина. Ще при житті чоловіка вона замовила за кордоном спеціальну скляну труну, добилася дозволу від Святого Синоду не ховати тіло у землю і викликала бальзамувальника.
Відтоді минуло 140 років. Саме стільки часу у Вінниці у скляному саркофазі зберігається найстаріше у світі забальзамоване тіло. При чому із «нетлінним» Леніним його не можна порівнювати. У Ілліча вирізали всі внутрішні органи включно з мозком, а Пирогова залишили «цілим». Тіло вченого «пережило» війни і голод. Проте ні «червоні», ні «білі», ні нацисти не підняли руку на світило медицини. У 2018 році постало питання про справжнє поховання відомого вченого. Виявилося, що бальзамування вартує 200 тисяч гривень, і тодішня очільниця МОЗ Уляна Супрун запропонувала ці гроші віддати на ліки онкохворим дітям, аніж вкладати у «труп». Керівництво музею знайшло підтримку у Володимира Гройсмана і самотужки взялося підтримувати тіло (раніше цим займалися російські спеціалісти).
…Поряд із саркофагом у сімейному склепі поховані дружина Пирогова та старший син – вчений-фізик Микола. А менший Володимир став істориком і виїхав до Франції.
– Нащадки у хірурга є, але всі вони живуть за кордоном, – зазначають у музеї. – Лише сорок років тому до нас навідався правнук Пирогова – генерал грецької армії Андрій Гершельман. Це для нас було своєрідне свято: побачити живого потомка великого Пирогова! Більше до нас ніхто не приїжджав.
Мирослава КОСЬМІНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!