У досвідчених лікарів Інституту серця, які багато що бачили у цьому житті, сльози наверталися на очі, коли коридором пошани везли ліжко з донором. На ньому ледве було видно тільце маленького хлопчика! Благородство його батьків просто приголомшило лікарів! Навіть уявити важко, що творилося у душі мами маленького Юрчика. Вона знайшла у собі сили підійти і сказати хірургу Борису Тодурову: «Хочу, щоб у вас все вийшло!»
Подарувала улюблену іграшку сина
«Вісник+К» писав про унікальну операцію, яку вперше провели в Україні: 6-річній дівчинці пересадили серце. Донором був 4-річний хлопчик. Стали відомі деталі цієї трагічної і щемної історії.
Дівчинка, яку прооперували у столичному інституті серця – із Ковеля. Її звати Соломія. Вона більше року перебувала на листі очікування. Як розповів в інтерв’ю «Цензор. нет» директор Інституту серця Борис Тодуров, понад рік тому в Соломійки виявили кардіоміопатію. Це коли серце збільшується вдвічі, м’яз втрачає можливість перекачувати кров. Хвороба стала наслідком перенесеної у два рочки звичайної вірусної недуги. Діагноз прозвучав як вирок. Єдиний вихід у такому випадку – пересадка. Але шансів, що для такої маленької дитини знайдеться донор, майже не було. Адже їй не можна пересадити серце від дорослого – орган має співпасти не тільки по групі крові, а й відповідати параметрам хворого: вазі, зросту… Іншими словами, шестирічній дівчинці необхідне було дитяче серце.
– А тут ми дізнаємося, що у нас є потенційний донор дитячого серця, – зазначив Борис Тодуров. – Наші педіатри знайшли Соломійку із 144 тих, хто знаходиться на листі очікування. Серед них дітей до десяти років було десятеро. Соломійка підходила найбільше, хоча вона на два роки старша загиблого хлопчика. В цьому були певні ризики.
Поки йшла операція, мама хлопчика-донора чекала під дверима операційної. Єдине, що її цікавило, чи вдалося врятувати дівчинку. Борис Тодуров пообіцяв цій мужній жінці, що коли Соломійка зможе дихати сама, він дозволить їй послухати, як б’ється серденько сина. Лікар дотримав слова. На фото тієї миті, коли жінка нахиляється над ліжком маленької дівчинки і слухає стукіт серця своєї кровинки, неможливо дивитися без сліз. Потім вона дістала м’яку іграшку, піднесла її Соломійці і сказала: «Тепер у тебе є янгол, запам’ятай, що його звуть Юра… І ще завжди знай, що ми всі-всі тебе дуже любимо». Свідком цієї сцени був Борис Тодуров. Він зізнався, що не зміг стримати сліз. За декілька хвилин у палату до врятованої донечки зайшли її батьки.
У 4-річного хлопчика стався інсульт
Через декілька днів мама маленького донора Катерина Сотнікова знайшла у собі сили розповісти про свого синочка Юру. Зворушливий допис вона опублікувала у соцмережі. З початком повномасштабного вторгнення родина переїхала із Запоріжжя у Рівне. Біда із Юрою сталася 3 липня.
«У мого здорового життєрадісного синочка під час пробудження після денного сну стався спонтанний крововилив у головний мозок. Не було провісників, падінь, ударів головою чи будь-якої іншої причини. На жаль, таке буває, вже нема кого звинувачувати, випадок один на мільйон, і він стався саме з моїм сином. Внутрішньомозковий крововилив у стовбур головного мозку… з усіма наслідками… Коли мені оголосили результати, мій шок і жах я не забуду ніколи, – написала жінка. – Я все зрозуміла… як лікар, але не могла прийняти… як матір…»
Вона почала боротися за свого сина. Знадобилось декілька днів, щоб усвідомити: сина не врятувати.
«Юра майже одразу опинився у глибокій комі, «без перспектив на життя» з медичного погляду, – пояснила Катерина. – З боку виглядає божевіллям та дикістю. Але так склалося, що я не лише мати, а ще й лікар. І моє розуміння того, що відбувається, набагато ширше, ніж у людей, далеких від медицини… І розуміла, що є шанс урятувати когось іншого. Ця думка твердо оселилася у моїй голові».
Жінка каже, що у цьому складному рішенні її підтримав чоловік – тато Юрчика.
«Я чекала до глибокої ночі результату операції. Коли мені сказали, що серце б’ється в іншій дитині, я вперше щиро посміхнулася. Серце мого сина б’ється! Пізніше я дізналася про врятованих хлопчиків…Рада, що хоч у цих дітей буде шанс на здорове життя. Зранку я побачила Соломію, слухала серце. Морально я до цього була готова. А ось коли вона одразу прокинулася і покликала маму, я розгубилася. Ось і є та грань, коли «смерть дає життя». Мені полегшало... – написала вбита горем мама. – Моя втрата непоправна. Тоді увечері в понеділок, 3 липня, мій світ впав і ніколи не стане колишнім. Але я вірю та сподіваюся, що 9 липня відродився світ у цих трьох дітей».
Вона висловила сподівання, що її розповідь «розширить розуміння того, що відбувається, і подарує шанс на життя ще більшій кількості людей».
З пересадженим серцем повноцінно живе
Що таке отримати другий шанс на життя своєї дитини, добре знає Тетяна Давидюк із села Зарудчі, що біля Любешова. Майже два роки тому її єдиному сину 13-річному Максиму пересадили донорське серце. Волинянин став першою дитиною, якій таку операцію зробили в Україні. Але йому підійшло серце дорослої людини. Відчуття абсолютного щастя, коли твоя дитина, з якої по краплині виливалося життя, знову стане здоровою, жінка пам’ятає і досі.
– Максим сьогодні повноцінно живе, займається на турніках, плаває. Закінчив дев’ять класів і вступив до Нововолинського наукового ліцею. Вирішили, що там буде спокійніше, у нас все ж прикордонний регіон, – розповіла «Віснику+К» пані Тетяна. – Два рази на рік ми їздимо в Інститут серця у Київ, обстежуємося. І приймаємо, звісно, необхідні препарати. Але це все, чим його життя відрізняється від життя інших підлітків. Тому ми дуже вдячні родичам чоловіка, які погодилися, щоб той став донором. Вони до сьогодні навіть періодично телефонують і цікавляться здоров’ям Максима.
Обмінялися номерами телефонів і мами Соломії та Юри.
– Ми домовилися, що будемо скидати їм фотографії, відео з Соломійкою, щоб вони бачили. Це мама сама запропонувала, і ми тільки за, – сказала мама 6-річної Соломії.
Бажаємо їй якнайшвидшого одужання.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!