Йосип Кацевич – найстаріший житель села Почапи Ратнівського району, яке іноді ще називають островом, омитим водами. Не дивно, що, проживаючи серед стількох водойм, дід Йосип став затятим рибалкою і рибалити любить ще й до сьогодні, незважаючи на свої літа. А відсвяткував він на початку цього року 85-річчя.
Йосип Іванович все життя провів у роботі. За дев’ятнадцять років заробітків весь Радянський Союз об’їздив. Має майже 48 років трудового стажу. Виростив із дружиною четверо дітей, має 9 внуків та 15 правнуків. Зараз, незважаючи на свої літа, влітку щодня ходить по гриби, а коли ті закінчуються – значить, шукайте діда на риболовлі.
– Кілометрів з 15 находжу у лісі, коли збираю гриби, – хвалиться. – А збираю тільки білі. Люблю їх їсти. Сам і переберу, і насмажу їх, і насушу, і в морозильник закладу. Для дітей, для внуків наношу. Я ще й затятий рибак. Тільки от риби їсти не люблю. Діти сварять, аби вже сам нікуди не ходив. Та де там, як це я не піду?!
У вільний час дідусь полюбляє кошики плести. Каже, що наробив їх вже повно: і для дітей, і для внуків, і для знайомих. При потребі й постоли сплете, в такому «взутті» ще й у клуб ходив у молодості. Цієї справи навчився ще малим при батькові. І досі не забув ту науку.
Дід Йосип сам собі і їсти зварить, каже, що на кожен день у нього інша страва, впродовж тижня не повторюється. А ще діти з внуками щодня провідують старенького: і молочка принесуть, і щось інше смачненьке. Дідусь щасливий, що вони поряд і не забувають. Мріє при міцному здоров’ї ще пожити кілька років, бо «ще ж ніколи так добре й не жилося, як тепер». Каже, що серце його тріпоче, коли згадує, як важко і бідно жили колись.
Оцінюючи своє довголіття, радить, щоб гляділи себе, менше пили й курили та більше ворушились.
– Треба берегти себе, якщо хочеш пожити. А жити хочеться. При таких умовах, як маю зараз, і років 100-200 пожив би… Тільки аби здоров’я не підводило.
Валентина БОРЗОВЕЦЬ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!