Минулого тижня у столиці Словаччини Братиславі відбулася міжнародна конференція «Як російська війна проти України змінює журналістику». У центрі виступів, дискусій про те, як війна впливає на журналістику та ЗМІ – від репортажів на передовій до того, як змінюється Європа. У Братиславі зібралися 240 професіоналів з 21 країни, до трансляції наживо приєдналися навіть наші колеги з далекої Австралії!
Під час виступу київської редакторки гудів генератор
Організатори з Данії та Німеччини відразу ж нам подякували, що незважаючи на постійні обстріли, ракетні атаки журналісти з різних куточків України змогли таки приїхати до Братислави. Адже дорога автобусом була досить виснажливою і тривала 26 годин. Деякі ж наші колеги до конференції добиралися дві доби! Приїхали зі звільненого Херсона, Дніпра, Одеси, з прикордонної Чернігівщини, яку окупанти щодня обстрілюють. На конференцію запросили екс-депутатку Європарламенту Ребекку Гармс з Німеччини, яка неодноразово бувала на Донбасі, європейських журналістів, які висвітлювали війни на Балканах, в Іраку, Афганістані, Лівані, пишуть про Україну, Польщу, країни Прибалтики, білорусь, росію.
Ідея цієї конференції у данського журналіста Генрика Кауфгольца, який у свій час висвітлював війну на Балканах, та у його друзів виникла ще на початку повномасштабного вторгнення росії. Вони читали новини про війну, переживали за долю українців. Побачивши, що Україна бореться, думали над тим, чим можуть допомогти українським журналістам. І вирішили, що це буде конференція, де б іноземні та українські колеги поспілкувалися б, обмінялися досвідом. Тож організатори все зробили для того, аби нам було комфортно і затишно, та подбали навіть про найменші дрібнички. На реєстрації нас зустрічали працівники у вишиванках, з синьо-жовтими стрічками, розмовляли українською, сцену освітлювали кольори нашого прапора. І першу основну промову надали українській журналістці, кримській татарці Севгіль Мусаєвій – головній редакторці сайту «Українська правда». Цю інтернет-газету заснував журналіст Георгій Гонгадзе, до вбивства якого причетні високопосадовці. Саме завдяки цьому сайту українці знають не «жарені» факти, а достовірні перевірені новини про світ та Україну, тому що правдива інформація нерідко рятує життя. Іноземні журналісти побачили теперішні реалії роботи своїх українських колег. Бо під час виступу Севгіль Мусаєвої, яка не змогла приїхати в Братиславу, а доповідала з Києва, працював генератор у її офісі, адже світла якраз не було, також постійно втрачався звʼязок. Виступ її викликав сльози, бо розповіла те, що переживають всі українці, а це насамперед смерті близьких, знайомих – на війні воюють, загинули рідні деяких її працівників.
– Це війна за незалежність, у нас немає і не буде іншого шансу, аби дати відсіч загарбнику, щоб наша країна існувала, – впевнена Севгіль Мусаєва. – Поки Крим буде окупований, ні про яку безпеку ні для нас, ні для Європи не можна говорити. Ми боремося, ми переможемо – у цьому нема сумнівів!
Хотіла говорити з «днр» – потрапила у підвал
На конференції говорили про допомогу західних журналістів українським, чого нині потребують наші ЗМІ, як захистити свої права, про торгівлю краденим українським зерном, переселенців, фіксацію воєнних злочинів. Емоційну дискусію викликав виступ одного з німецьких кореспондентів, який нещодавно повернувся з Херсона. Він побачив там жахливу війну, але як чесний журналіст мав намір висвітлити дві сторони конфлікту. Тож хотів поспілкуватися не тільки з визволеними щасливими громадянами, але й з російськими солдатами, адже вважає, що багатьох на війну заганяють силою. Ці слова викликали обурення в українських колег, мовляв, це те саме, що брати інтервʼю у фашистів, які знищували євреїв. Журналістка Анастасія Станко родом з Івано-Франківська, яка вже вісім років веде репортажі з гарячих точок Донбасу, згадала:
– Я теж хотіла у 2014 році поговорити з «тією» стороною – і разом зі своїм оператором опинилася у полоні. «Хороших рускіх» я не бачу на вулицях європейських міст, вони не виступають там проти війни. Після 24 лютого до мене не дзвонили друзі з росії.
«Рускій мір» в головах європейців
Особливу увагу на конференції приділили російській пропаганді, яка нещадно заполонила Європу. Прибалтійські країни, які пережили комуністичний режим, тепер жорстко вирішують цю проблему: закривають проросійські телеканали, газети. А от іншим європейцям так забили голови «рускім міром», що вони, попри розвʼязану жахливу війну, й далі залишаються прихильниками путіна. І чимало їх навіть у Словаччині та Угорщині, де раніше панував комунізм.
Тепер через війну в Україні змінюється і політика в пострадянських країнах. Журналістка Аліна Раду з Молдови зазначила, що нарешті росіян, які контролюють Придністровʼя, стали називати окупантами. Журналіст з Грузії Темур Кігурадзе розповів, що під час грузинської війни потрапив у полон росіян і був вражений, як вони перекрутили його слова. А ще згадав спогад з гірким присмаком. Коли його наречена в усіх його шухлядах побачила свічки, то захоплено сказала: «Який ти романтичний!». На що Темур пояснив, що романтика ні до чого, це відбиток війни – мати про запас свічки.
За три дні зібрали для України 60 тисяч євро
– Головна ідея конференції полягала в тому, щоб представити голоси українських журналістів, щоб Європа не сприймала Україну як єдине ціле з російською федерацією. Ми не є частиною Росії, не є частиною імперії. Ми – демократична країна, яка бореться за демократичні цінності. Ми прагнули, щоб нас почули європейські колеги, а ми почули європейців. Це початок діалогу, – зазначила в своєму виступі виконавча директорка ІРРП Людмила Панкратова.
Іноземних журналістів вразили героїзм наших воїнів, єдність українського народу і наша віра у перемогу. Вони теж висловили впевненість, що Україна має перемогти, що ще у 2014 році треба було зреагувати санкціями, а заморожений конфлікт – це продовження бізнесу з росією, після чого буде чергова війна.
– Ви, українські журналісти, є очима та вухами для всього світу! – висловила свою підтримку німецька політикиня Ребекка Гармс.
І поки ми спілкувалися з колегами, організатори конференції ініціювали серед своїх журналістів збір коштів на допомогу Україні. За три дні було зібрано 60 тисяч євро! Іноземні журналісти віталися з нами патріотичним гаслом «Слава Україні!», а на прощання казали українською «До побачення!». Незнання англійської, німецької, данської, грузинської, молдовської чи словацької не стало барʼєром. Розуміли один одного без слів, усмішками, теплими обіймами. Іноземці бажали нам миру, перемоги, а ми щиро дякували і дякуємо за неймовірну зустріч, небайдужість і підтримку!
Олена ПАВЛЮК, Луцьк-Братислава-Луцьк
Міжнародна конференція стала можливою завдяки данській організації Politiken-Fonden, Спілці журналістів Politiken. Із Німеччини підтримує уряд через програму «Українські голоси», якою керує ECPMF, а також дуже вдячні Антикорупційній ініціативі ЄС, що інституційно підтримує ІРРП.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!