Антон та Артем – два брати родом із Волині. Нині вони разом воюють на Луганщині.
Молодший Антон майже за півроку до 24 лютого 2022-го записався до тероборони. Так став командиром взводу мінометної батареї.
Першого дня великої війни Антон був уже у військкоматі. Старший Артем, який воював у 2014 році на Донбасі, у момент широкомасштабного російського вторгнення перебував у Польщі – і одразу ж повернувся. Так брати стали служити в 55 окремому батальйоні 100 ТрО, в мінометній батареї.
Про братів розповідає Радіо.Свобода.
Антон – командир одного взводу, Артем – іншого. Воюють на одній і тій самій позиції, але кожен у своє чергування. Поки Артем бореться, Антон готує міни своєї зміни. І навпаки.
Перший рік повномасштабної війни брати прикривали кордон із Білоруссю, а потім потрапили на передовий. Антон згадує перший бій:
«Приїхали на такому розслабоні, не знали, де ми є і що тут робиться. Заїхали вперше до лісу, їдемо, ну, кажуть, що там війна. Війна та війна. Їхали, їхали. Все спокійно, все нормально. Приїхали на позиції. Включили тоді ще, як зараз пам'ятаю, карти GPS включили, прийшли в бліндаж, ми там собі ще облаштовували. Ще заривалися. Почалися прильоти. І ми, коротше, нам холодно прямо стало. Ми не знали, що це робиться”.
Антон каже, що атаку тоді відбили, і дякує командирам та інструкторам, які до реальної бойової роботи встигли дати всім необхідні знання. Артем у цей час дуже турбувався про брата:
«Один за одного переживаємо, тому ми і тут разом, щоб батькам було спокійніше. Доповісти, поговорити, розповісти».
Самі брати ніколи не забувають надіслати одне одному повідомлення: «Все нормально. Доїхали».
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!