Новина про те, що на місці археологічних пам’яток Галина Воля-1 та Семенова гора, яка знаходяться неподалік селища Стара Вижівка, облаштують кар’єр для видобування піску, збурила місцеву громаду.
«Продали нас, а не Семенову гору»
17 січня цього року через електронні торги Держгеонадра продали спеціальний дозвіл на видобуток піску в урочищах Галина Воля-1 та Семенова гора на 20 років. Під загрозою знищення опинилися і 160 гектарів лісових насаджень та унікальної флори, адже під майбутній піщаний кар’єр потрапила частина території зоологічного заказника «Смолярівський».
Переможцем торгів стало ТзОВ «Сандекс», яке запропонувало найвищу ціну – 4 271 000 гривень. Підприємство зареєстроване у Львові, створене лише у вересні минулого року зі статутним капіталом усього лише 3 тисячі гривень.
«На місцевому рівні продають пам’ятку природи», «Фірма – ширма. За нею стоїть хтось місцевий»,«Продали нас, а не Семенову гору», «Ми відвойовуємо Донецьк і Луганськ, а нас продають», «Компанія заснована аж… чотири місяці тому і вже «заробила» мільйони на купівлю» – так відреагували у соцмережі старовижівчани на новину, яка вразила всіх.
Як припускають люди, «Сандекс», швидше за все, – фірма-прокладка, а справжній вигодоздобувач поки що залишається в тіні. Ймовірно, на ласий шматок природного багатства краю вказав хтось із місцевих. Бо важко повірити, що столичні чиновники, які сидять у високих кабінетах, чи львівський підприємець із акуратною точністю визначили таке зручне місце для облаштування піщаного кар’єру. Адже поруч із Семеновою горою пролягає дорога, добувати пісок можна просто екскаватором, а залізнична станція знаходиться за півтора кілометра.
Рідкісні пам’ятки минувшини
Ще у 1994 році на Семеновій горі працювала експедиція під керівництвом відомого волинського археолога, кандидата історичних наук Григорія Охріменка. В інтерв’ю тоді він розповів, що тут було поселення докерамічного неоліту приблизно V тис. до н. е. Про це свідчили знахідки: сокири, трапеції, скребки, наконечники стріл, пластини. Вдалося навіть розкопати одне із жител давніх людей. За словами науковця, Семенова гора – рідкісна пам’ятка, якої ні він, ні його столичні колеги ніде в Україні не бачили, і наголошував: тутешню територію ще потрібно ретельно досліджувати.
Семенова гора внесена до переліку щойно виявлених культурних об’єктів Волинської області згідно із наказом управління культури і туризму облдержадміністрації від 29 червня 2009 року. Однак офіційного статусу як археологічної пам’ятки, яка б охоронялася державою, вона не має. Змінювали одне одного керівники колишнього Старовижівського району, а її дослідження так і залишилося у списку невиконаних обіцянок місцевої влади. Головною причиною називали брак коштів на виготовлення документації.
Галина Воля-1 – теж унікальне місце, де також була стоянка давніх людей доби мезоліту. Цей об’єкт Старовижівська селищна рада подала департаменту економічного розвитку, зовнішніх відносин та питань туризму і курортів Волинської ОВА для включення до регіональних стратегій розвитку та програм комплексного відновлення. Тобто воно перебуває під охороною відповідно до положень Закону України «Про охорону культурної спадщини». Однак охоронні положення стосовно цих унікальних археологічних об’єктів не взяли до уваги, коли вирішили їх продати для розробки піщаного кар’єру.
Кінець старовижівському Буковелю?
Серед прогнозованих невтішних наслідків – невідворотна шкода довкіллю, зокрема Смолярівському загальнозоологічному заказнику. Тут під охороною сосново-дубові насадження віком 65-85 років. Місцину населяє різноманітна звірина і птаство, серед яких є й «червонокнижні» – тетерук та орябок.
Заказник «Смолярівський» розташований на землях лісогосподарського призначення Дубечненського лісництва – філії «Ковельського лісового господарства» ДП «Ліси України». Є відповідний акт на право постійного користування. Однак у Поліському лісовому офісі заявили, що ніхто не звертався сюди за погодженням щодо продажу спецдозволу на видобування піску.
Тутешні краєвиди так полюбилися жителям навколишніх населених пунктів, що вони навіть назвали це місце старовижівським Буковелем. І не випадково, бо з Семенової гори відкривається чудовий краєвид. Сюди взимку доїжджає багато бажаючих спуститися з крутосхилів на санках, лижах, снігокатах. Місцеві підприємці власними силами встановили лавочки, альтанки, обладнали смітники й туалет, щоб вберегти унікальну зону відпочинку від забруднення.
Децентралізація навиворіт?
На Семенову гору зазіхають, до речі, не вперше. У 2008 році теж знайшлися люди з підприємливою жилкою, які хотіли тут добувати пісок. Однак тоді депутати райради заблокували такий проєкт рішення. Натомість ухвалили утриматися від зміни цільового призначення урочища та рекомендували Старовижівській райдержадміністрації вжити охоронних заходів задля захисту та збереження об’єкта. На жаль, цей документ не зупиняв недобросовісних ділків, які потайки незаконно вивозили звідси пісок – часто навіть із археологічними артефактами.
Виставляючи унікальну територію Старовижівщини на аукціон, Державна служба геології та надр скористалася змінами, які Верховна Рада внесла у грудні 2022 року (зверніть увагу – під час війни!) до Кодексу України про надра.
– У ділянку під піщаний кар’єр увійшла площа, яка у 2022 році після внесення змін до земельного фонду залишилася у власності Старовижівської селищної ради, – розповів головний спеціаліст відділу землевпорядкування, містобудування та архітектури селищної ради Юрій Новік. – Але погодження на її продаж у ради ніхто не брав. Про те, що вона піде «з молотка», ми дізналися лише 8 січня – буквально за кілька днів до торгів. Відразу скерували звернення до Держгеонадр з вимогою скасувати аукціон та до Спеціалізованої екологічної прокуратури, заявивши, що торги незаконні, але зупинити їх не вдалося.
Обранці громади відкрито назвали це рейдерським захопленням і вже направили пакет документів до прокуратури, щоб у судовому порядку скасувати результати аукціону. За словами Юрія Новіка, навіть якщо суд стане на бік нового власника унікальної території, є шанс її відвоювати – через механізм оцінки впливу на довкілля та громадських слухань.
Водночас не мовчить і громадськість. За ініціативи депутата Ковельської районної ради Михайла Шлапая розпочато збір підписів під зверненням до прокуратури, Ковельської районної адміністрації з вимогою зупинити знищення природних і археологічних об’єктів. За його словами, у колективах навчальних закладів, установ, підприємств готові відкрито захищати унікальний куточок рідного краю, а під зверненням уже поставили свої підписи близько трьохсот людей.
Валентина БЛІНОВА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!