За два роки до розвалу союзу, 23 серпня 1989 року, непокірні прибалти провели символічну акцію. Не маючи мобільного зв’язку, інтернету, два мільйони жителів Латвії, Литви, Естонії вийшли на вулиці і взялися за руки, з’єднавши Таллінн, Ригу та Вільнюс. Таким чином утворився живий ланцюг завдовжки 600 кілометрів!
Від совєтів постраждала чи не кожна прибалтійська родина
Цю масову акцію, яку назвали «Балтійський шлях», організували як спротив 50-річній окупації Прибалтики. Навіть після пів століття совєцької брехні прибалти не забули своєї історії. Таким чином вшанували тих, хто загинув на війні, кого знищили в комуністичних концтаборах. Адже чи не кожна прибалтійська родина постраждала від радянського терору. Коли у серпні 1940 року президентів Естонії Костянтина Пятса та Латвії Карліса Улманіса ув’язнили і вони згодом померли в Тверській області і Середній Азії, то нові радянські уряди провели масові депортації «ворогів народу». Когось вивезли до сибіру, когось розстріляли, хтось утікав від окупації до Фінляндії через Балтійське море. За підрахунками, лише Естонія, яка зараз має населення 1,3 мільйона жителів, втратила 60 тисяч громадян! Прибалтійські «лісові брати», як і наші українські повстанці, боролися проти радянського режиму ще у 1950-х роках.
Акцію знімав український журналіст
«Яка то була радість спостерігати за людьми, які передавали енергію свободи, волі, любові від однієї руки до другої! Я тоді знав, що балтійці подають приклад українцям», – згадував ті події український журналіст та кінооператор Петро Олар.
Саме він знімав з гелікоптера цю велелюдну акцію, коли люди взялися за руки від Естонії до Литви. Звісно, вони ризикували, адже могли бути провокації з боку влади, та бажання незалежності переважало над страхом. Унікальність «Балтійського шляху» у тому, що на той час не було інтернету, мобільного зв’язку, навіть стаціонарний телефон стояв не у кожній оселі. Але люди якось дізнавалися про час акції, заздалегідь розподіляли місця, щоб на кожному відрізку живий ланцюг не переривався.
Через два роки держави стали незалежними
«Балтійський шлях» привернув увагу всього світу до прагнення трьох маленьких держав до волі. Не минуло й року, як навесні 1990-го Естонія, Литва і Латвія проголосили акти виходу з срср. Але срср не здавався. У січні 1991-го радянські війська штурмували телевежу у Вільнюсі. Тоді загинули 14 литовців, тисячу було поранено. У серпні 1991 року радянські десантники захопили ключові об’єкти в Ризі, але після протестів латвійців змушені були піти. 20 серпня 1991 року в Таллінн теж прибули російські війська – псковські десантники. Але естонці боролися і цього ж дня пізно ввечері проголосили відновлення незалежності Естонії.
Тепер Естонія, Латвія, Литва розвинені європейські держави. З 2004 року вони є членами НАТО та Європейського Союзу. «Балтійський шлях» став прикладом для українців. Через п’ять місяців після цієї акції в Україні 21 січня 1990 року також організували «живий ланцюг» – «Українську хвилю», яка простягнулася від Івано-Франківська через Львів до Києва. Але не через всю Україну. 24 серпня 1991 року проголошено незалежність України. Але ми досі виборюємо свою справжню свободу.
Юлія ШЕВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!