Як у громаді на Вінниччині привчали людей до порядку
У кожному селі навесні всі наводять порядки. Але є чимало таких людей, які своє подвір’я приберуть ідеально, а сміття вивезуть за село чи в ліс. Так розростаються стихійні сміттєзвалища. Кожна громада по-своєму з ними бореться. А от на Вінниччині у Барській громаді вдалося владі привчити людей до порядку: сміття тут не викидають, куди заманеться, а у сміттєві баки. Як довго до цього йшли – читайте.
Старости проводили з односельцями виховні бесіди
Барська громада найбільша на Вінниччині. Сюди входить 69 сіл та саме місто Бар. Є 19 старостинських округів. Колись збирали толоки, щоб прибрати узбіччя доріг, місця відпочинку. Але досі пам’ятають мудру приказку: «Чисто не там, де прибирають, а там – де не смітять». Та як цю просту істину донести до голови кожного? Розкажемо на прикладі цієї громади. Коли пройшов процес децентралізації і довколишні села ввійшли до громади міста Бар, на міського голову Володимира Саволюка враз навалилося чимало проблем. Та він чоловік рішучий і труднощів не боїться. Давно працює в органах державної влади, багато їздив по світі, спілкувався з європейськими колегами, бачив, як господарюють там, тож вирішив впроваджувати їх досвід на Україні. У громаді допомагають ЗСУ, підтримують військових, внутрішньо переміщених осіб. Ще одним із пріоритетних питань було чисте довкілля. Тому Володимир Саволюк зібрав старост сіл, щоб разом вирішити, як боротися зі стихійними сміттєзвалищами.
– Домовилися, що сміттєвози міського комунального господарства згідно графіку щотижня приїжджатимуть в кожен населений пункт та забиратимуть побутове сміття, – пояснює Володимир Васильович. – Там, де були стихійні смітники, ми поставили металеві контейнери. Десь 825 штук. Були села, де потрібно лишень п’ять контейнерів, а в більших – до тридцяти. Старости збирали людей, пояснювали, просили кидати відходи тільки туди. Зрозуміло, більшість не вельми прислухалися до нас. Дехто відверто сердився і кричав, що не буде платити за вивіз сміття. І це при тому, що для сільських жителів ми встановили смішну символічну плату – одинадцять гривень з людини! Так зробили, бо хотіли привчити до думки, що за цивілізований вивіз побутових відходів треба платити.
Паліїв вираховує… дрон
Очільник громади зізнається, що не просто було закласти у свідомість сільських жителів європейські правила. Не раз крали контейнери для того, щоб там зберігати зерно. Дехто принципово не виносив сміття, а палив за хатою. Паліїв вираховували за допомогою дрона. І хоч з цього приводу дехто сміявся, але це диво-техніки більше привчало до порядку, ніж постійні зауваження старости. Тільки вогонь загориться, а над бабою вже дзижчить дрон, то вона налякається і другий раз палити не буде. Ще й сусідам розкаже, що так робити не варто. Були й такі кадри, що жодного місяця не платили за вивіз, мовляв, я все у грубці палю. І до них знайшли виховні підходи: є заборгованість перед громадою, то громада не може видати ніякої довідки. Робота над перевихованням населення тривала не день і не місяць, а два роки. Перепробували різні підходи, але таки досягли свого: у Барській громаді стали більше дбати про довкілля, шанувати працю комунальників. Тепер у всіх населених пунктах чистота й порядок. Великим плюсом є те, що громада має свій сміттєсортувальний комплекс КП «Бар-благоустрій».
– Основним нашим завданням було забрати пластикові пляшки з довкілля, адже відомо, які вони шкідливі, бо пластик розкладається століттями, – наголошує голова. – Комунальники сортують пластик, а також папір окремо. Їх пресують та продають. У рік маємо десь 300-400 тисяч від такого продажу. Але про прибутки комунального підприємства говорити не можу, вона збиткове. Щоб було рентабельним, треба щоб вивіз сміття був хоч 50 гривень з людини, а він зараз 22.
У Барському комунальному підприємстві є 5 сміттєвозів, один з них подарували німецькі колеги з міста-побратима Дорстен (Німеччина). Саме німецький сміттєвоз вивантажувався, коли ми разом із Харківським пресклубом були на екскурсії підприємства. Розпитуємо водія, як працюється на сучасній техніці.
– О, відразу видно, що Європа, – сміється. – Все продумано для людей. Бачите, які зручні двері, відкриваються, як в маршрутці. І посадка кабіни низенька, зручна, а на старий сміттєвоз треба лізти на висоту.
Роботи у комунальників вистачає, а от чоловічих рук – ні. П’ятнадцять працівників з цього підприємства мобілізували, а заміну їм знайти важко. І хоч заробітна плата понад десять тисяч, бажаючих нема.
– Чи помітили зміни за ці три роки у культурі поводження зі сміттям? – цікавимося в очільника громади.
– Аякже! Все несуть у контейнери. Не вивозять трактором у лісопосадку. І це вже плюс, – переконаний Володимир Саволюк.
Досвід цієї громади варто перейняти й іншим. Бо наша Україна починається з нас.
Руслана СУЛІК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!