Українка 60 років воює зі своєю рукою, яка б’є свою господиню та ріже ножем
Україна

Українка 60 років воює зі своєю рукою, яка б’є свою господиню та ріже ножем

13 вересня, 19:17
0
0
Сподобалось?
0

60 років жінка воює зі своєю правицею, яка робить лише шкоду

У це важко повірити, але є в Україні жінка, рука якої живе окремо, своїм життям. Вона не слухається бідолашну – не підносить ложку з їжею до рота, не допомагає одягатися, не стелить ліжко. Навпаки, правиця завдає тільки шкоди: лазить до чужих кишень, жбурляє господиню з ліжка й навіть ріже її ножем! І вдіяти жінка нічого не може. Руку, яка взагалі не підкоряється волі людини, має тернополянка Марія Смерека.

Перехворіла на енцефаліт

Змалку на долю пані Марії посипалися випробування. У неї виявили порок серця (як і в мами, яка через це померла зовсім молодою), у школі залишилася круглою сиротою. А потім так захворіла, що й сама заледве не віддала Богові душу.

Усе почалося банально: помила голову і, не висушивши, вийшла в холодну пору надвір. Їй тоді було шістнадцять…

– У мене виявили менінгоенцефаліт. Я лежала під крапельницями, й надії було мало. Мене годували через зонд, бо сама їсти не могла, – згадує ті часи Марія Смерека. – Усі думали, що помру. Але являється мені Бог і каже: «Раз ти не нарікала на Мене, молилася, почнеш на третій день ходити». І так сталося. Ще перші два дні я була слабка, а потім справді стала на ноги.

Лікарі були вражені, бо хвороба відступила. Але Марія тоді не знала, що лише стала на шлях боротьби за своє життя. І триває вона донині. Бо відтоді здоров’я жінки серйозно подалося, а права рука почала жити ніби окремо від тіла.

– Хочу взяти гребінець розчесатися, а вона не слухається, їсти хочу – вона ложки не візьме, – розповідає жінка. – Ой, скільки я по лікарях через ту свою руку виходила! Ще як у школі була, мене оглядав професор. Казав тоді: «Приїжджай до Києва, ми тебе полікуємо, квартиру дамо». Я б хотіла, але наші лікарі не дали мені направлення. Сказали, що тут є кому лікувати.

На очах жінки виступають сльози. Вона розуміє, що тоді втратила шанс, який, можливо, на краще змінив би її життя. Однак нікого ні в чому не звинувачує й в усьому покладається на волю Божу. Як-не-як їй уже 75! До такого віку не дожило чимало її однолітків.

«Вона хоче вас злапати»

Сьогодні застати вдома пані Марію важко, адже більшість часу вона проводить у лікарнях. Дошкуляють біль, судоми, та найбільше – права рука, з якою воює ось уже шість десятків років.

– Вона сама собі хазяйка, що хоче, те й робить, – тримаючи праву руку лівою, каже Марія Смерека. – Столом, кріслом кидається.

Я бачу, як пальці правиці викручуються з «полону» і тягнуться до мене.

– Хоче вас злапати, – пояснює жінка. – Але я не встану, вона не дотягнеться.

Аж мороз йде по шкірі від її подальшої розповіді.

– Якось моя рука вдарила мене кулаком по спині і зламала хребець. То я тоді довго лежала в лікарні. Іншого разу, коли хотіла собі налити кип’ятку в кружку на чай, вона вихопила його й вивернула мені на ногу. Обпарила до самої кості! Навіть пересадку шкіри тоді мені робили, – зізнається Марія Смерека.

А рука й далі сіпається у напрямку до мене. Справді стає лячно.

– Ще вона на мене з ножем кидалася. Вхопила і встромила мені от сюди, – показує ногу. – Було, вночі мене кинула на землю. Я мало не задушилася. Тоді сусідка прийшла, мене підняла і стіл впритул до ліжка підсунула, щоб таке більше не повторилося.

Хлопця за грудки підняла догори на пів метра

Та рука має неймовірну силу! Це підтверджує і соціальна працівниця Оксана Саньоцька, яка опікується жінкою, і сусідка Текля Васюта. Хоча жінки зізнаються: руки-бунтівниці не бояться. Бо вона при них, як правило, захована у спеціальному «налокітнику» й прив’язана до господині.

– Мушу тримати свою руку міцно. Бо вона нічого доброго не робить, тільки шкоду. Одного разу я йшла в магазин. То недалеко, буквально через дорогу від дому. Йшов мені назустріч хлопець років двадцяти. То рука схопила його за грудки і підняла догори на сантиметрів сорок, а то й більше! – розповідає жінка.

– Той хлопець поліцію не викликав? – запитую.

– Ні. Люди тут уже всі знають мою руку… Співчувають. Вона і в церкві дивиться, кого б злапати. Може комусь у кишеню залізти.

Сестра вигнала хвору з хати

Марія Смерека – одинока пенсіонерка. Так склалося життя, що заміж не вийшла, дітей не має. З родини була єдина жива кровинка – рідна сестра. Але з нею стосунки теж не склалися. Коли Марія захворіла, вона оформила на себе документи по догляду й добилася квартири у Тернополі. Та тільки переселилася із села, хвору сестру з хати вигнала… Та на неї жінка не гнівається. Із сумом зауважує, що сестра вже давно покійна.

Була в пані Марії ще одна «опікунка», котра мало не відібрала її житло, яке отримала колись від роботи. Але сусіди вчасно похопилися, не дали аферистці провернути оборудку. Тепер самі доглядають за бабусею: їсти носять, в оселі прибирають. Справді, ми приїхали без попередження, а в домі сяяло чистотою, на кухні пахнув обід.

Що каже про захворювання Марії Смереки медицина?

– Випадок справді унікальний, – розповідає Юрій Геряк, завідувач Першого неврологічного відділення обласної психоневрологічної лікарні. – Бо дії руки непідконтрольні свідомості, волі людини. Причина – ревматизм, який викликав пошкодження суглобів, серця і головного мозку. Винна в усьому перенесена інфекція.

Аби жінці рука якнайменше дошкуляла, хворій радять з нею… розмовляти. Пані Марія може її погладити, просити бути чемною. А може бити лівим кулаком по правиці, аби неслухняну руку втихомирити. Каже, виробила вже свою тактику боротьби.

Цілими днями жінка проводить у молитві. Вдома чи в лікарні – просить Бога про одне: щоб люди, які поряд, були здорові.

Наталія КРАВЧУК



Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися