В Україні триває процес перейменування міст, сіл, вулиць. До списку потрапляють назви, які містять радянську та російську символіку або ж їх приводять у відповідність до стандартів української мови. Останнє рішення Національної комісії зі стандартів державної мови, в якому рекомендовано перейменувати 1,4 тисячі населених пунктів, спровокувало в Україні справжній скандал.
Як повідомляє комісія, список розробила робоча група, до складу якої ввійшли фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України. Але це рішення викликало чимале обурення експертного кола. Адже у переліку деякі назви, які мають давнє походження. Наприклад, це стосується міста Запоріжжя. У багатьох випадках, аби потрапити під перейменування, достатньо було мати у своїй назві корінь «красний». Тільки на Волині рекомендовано перейменувати 19 населених пунктів. Серед них є такі, які мають радянське походження, зокрема Зоря, Шахтарське, Пархоменкове, Партизанське. А також 10 сіл, які, за словами завідувачки відділу обласного краєзнавчого музею Олени Бірюліної, мають історичні корені у назві. Це, зокрема, такі як Сапогове, Самари, Краснилівка, Красноволя, Краснодуб’я, Красний Бір, Уляники тощо.
Як розповів «Віснику+К» голова Самарівської громади Ковельського району Микола Маргес, люди поки не зовсім розуміють, навіщо їм міняти назву і на яку.
– Ми попередньо говорили в громаді, зійшлися на думці, що треба вивчати історичне коріння. У нашому краї у водоймах соми водяться. Можливо, назва звучала як «Сомари»? Більшість же людей була б рада залишити селу старе ім’я, – зазначив Микола Володимирович.
Схоже, у Києві до побажань простих людей і експертів, які не розуміли, чому у список на перейменування потрапили деякі населені пункти, дослухались. І комісія його підкоректувала та скоротила. Відомо, що і Запоріжжя, і Самари лишать у спокої.
Та проблема знята лише частково. Декомунізацію ніхто не відміняв, і від російських назв потрібно позбуватись, щоб і духу їхнього не було. Тому назви вулиць і сіл змінюватися будуть. Наші читачі здебільшого цікавляться, які додаткові матеріальні витрати на них у зв’язку з цим ляжуть.
– При зміні назви вулиці людям платити нічого не потрібно, міняти документи також, – пояснила директорка Департаменту «ЦНАП у місті Луцьку» Лариса Карп’як. – Місце реєстрації підтверджується не штампом у паспорті, а довідкою. Ми її видаємо абсолютно безплатно. Не треба міняти і Державних актів на землю чи технічних паспортів на квартиру, будинок. Якщо людина захоче продати, подарувати нерухомість чи вчинити інший правочин, то їй достатньо взяти у нас рішення сесії міської ради про перейменування вулиці.
А що робити, коли міняють назву цілого міста, знають у Володимирі. Він отримав нову-стару назву майже півтора року тому. Як сказав заступник міського голови Андрій Гудим, для простих містян зміна назви не потребує ніяких додаткових дій. Процедура така ж, як і при перейменуванні вулиць. Юридичні ж особи мають внести зміни у статутні документи. Але це робиться поступово і коштує недорого.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!