Лучанин Віктор Крамар дослідив свій родовід до дев'ятого коліна і написав декілька історичних книг.
Чоловік розповів Суспільному, що живе у Луцьку більше 60-ти років, сам родом із Черкащини.
Над книгою про власний родовід Віктор Крамар працював п'ять років. Цей час знадобився, щоб віднайти імена і дати народження предків, їх нащадків і родичів.
"Мої предки пройшли шлях від польського панування, польських магнатів Вишневецьких, Радзивілів, російського кріпацтва. Пройшли революції, голодомори, репресії", – каже Віктор Крамар.
У книзі про родинне дерево Крамарів, Віктор Володимирович описав різні гілки родоводу, додав генеалогічні таблиці нащадків, описав їхні долі, фото, які вдалось відшукати.
Одна з найдавніших фотографій роду, яку вдалось віднайти, зроблена у Ялті, датована 1917 роком, – каже дослідник. Розповідає, що вдалось віднайти документ про найстарішу згадку про Крамарів – 1748 року.
"Найстаріший предок – Федір Олексійович Крамар, селянин-кріпак, підданий, селянин-кріпак, панів Улашиних. Мав шестеро дітей", – говорить Віктор.
Дослідник каже: Інтернетом у пошуках генеалогічних зв’язків не користується. Інформацію шукав у метричних та сповідальних книгах, списках з різних архівів, господарських книгах сільської ради.
У студентські роки у чоловіка виник задум написати історію рідного села Копіювата, а втілити його зміг уже перебуваючи на пенсії. Розповідає, що над своєю книгою "Копіювата: зберегти від забуття" працював понад десять років і лише після її виходу почав вивчення свого родоводу. Чоловік каже: продовжує працювати з архівами й мріє видати ще одну історичну книгу.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!