Більше 10 років розпайовані землі жителів сіл Соломіївської сільської ради Дубровицького району стояли у запустінні. Ґрунти тут бідні, сіяти щось людям було невигідно. На необроблених гектарах стали рости кущі і дерева. Все змінилося цього року – на Полісся зайшов австрійський інвестор.
П’яних селян австрійці гнали з поля
Понад 450 гектарів землі було взято в оренду у селян Соломіївки, Кураша, Орв’яниці та Бережниці. Австрійська компанія ТОВ «Голденкерн» засіяла їх олійними голонасінними гарбузами (без лушпиння). Місцеві жителі дивилися на це, як на диво. Іноземці почали посівну у перших числах травня, і вже за два тижні її завершили.
– Наших людей наймали тільки на роботи з очищення полів від самосівів, – розповів Соломіївський сільський голова Олег Білотіл. – Загалом працюють приїжджі – в охороні, на техніці. До речі, урожай зібрали днів за десять спеціалізованими комбайнами. Ручна праця майже не використовувалася.
В австрійській фірмі ретельно підходять до підбору працівників. Наприклад, навесні місцевих чоловіків запрошували корчувати дерева на полях. Платили, кажуть, непогано – до 250 гривень за день. Але як тільки бачили, що хтось на роботу прийшов напідпитку, розплачувалися і прощалися. Восени ж такого працівника до робіт уже не залучали.
З олії роблять ліки та парфуми
Зібрані гарбузи з Полісся на переробку повезли у Вінницьку область. Там є підприємство, де насіння сушать, фасують і відправляють в Австрію. Левову його частину використовують на виробництво олії. Вона є основою для парфумерної та медичної продукції. Її властивості використовують навіть для виробництва ліків для онкохворих. Також з «австрійського» насіння роблять цукерки, які продають у наших магазинах.
Зараз орендовані землі засіяні житом. Як розповів представник австрійської фірми Олександр Стегній, у компанії чітко дотримуються сівозміни. І вирощування гарбузів чергуватиметься з посівами проса, жита, вівса тощо. Акцент робиться на органічній продукції. Тобто у землю не вноситимуть хімічні добрива. Невже це можливо на не дуже родючих ґрунтах Полісся? Виявляється, так. Як розповів Олег Білотіл, коли навесні приїжджав директор австрійської компанії Даякай Ясмір, то казав, що йому підійшли тутешні землі, бо в Австрії родючий шар становить сантиметрів 20-25, а далі – камінь.
Чи задоволені люди співпрацею з іноземним інвестором?
– По-різному, – каже сільський голова. – Договори оренди підписані тільки перший рік. І у них зазначено, що плата становить 3,5% від нормативної грошової оцінки землі. А у нас вона мізерна – 13 тисяч гривень за гектар. Якщо порівняти із землями Дубенщини, то там нормативно-грошова оцінка від 90 до 100 тисяч гривень. Наступного року платитимуть більше. Але ще раз наголошу: до минулої весни ці землі простоювали. А зараз до нас «стукає» ще й американський інвестор. Він зацікавлений, аби вирощувати тут технічні коноплі. Вони не потребують особливого догляду і використовуються для виробництва брезенту, мотузок, олії, борошна. Крім того, коноплі очищують землю від радіації, що дуже актуально для нашого регіону.
Можна лише порадіти за жителів Дубровицького району, на землі яких приходять іноземні виробники. От тільки питання: а чому вони не йдуть, приміром, у Маневицький, Любешівський, Камінь-Каширський райони Волині? Недопрацьовує місцева влада?
Наталка СЛЮСАР, Рівненська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!