Олександра МАЛИШОК
Рівненщина

Столітню вчительку з Київщини врятувала колишня учениця

10 квітня, 13:40
0
0
Сподобалось?
0

Олександра Малишок пережила Другу світову війну. Навіть у страшному сні бабусі не могло привидітися, що знову доведеться почути постріли, вибухи і напередодні свого сторіччя втікати з рідного дому.

Розстріляли пенсіонерів

Третього квітня бабця відзначила столітній ювілей. Акуратно одягнена, біла хустина та підфарбоване волосся. Ніколи не скажеш, що їй стільки років. Олександра Яківна добре пам’ятає минуле:

– Я вчилася на вчительку, і у 1945-му мені дали направлення у Макарівську школу. Відтоді там і працювала. Містечко розбудовувалося, все у квітах було, а тепер його знищили російські окупанти. Погоріли школи, садочки, кожен другий будинок зруйнований. Ні світла не стало, ні газу, і сусід до сусіда не подзвонить.

Макарів розташований поблизу стратегічної траси «Київ-Чоп» за 50 кілометрів від столиці, тож відчув на собі жорстокі напади рашистів. Вони серед білого дня обстріляли автівку пенсіонерів, і подружжя загинуло. Бомбили місто, знищено кожен другий будинок.

Усі ці дні Олександра Яківна не виходила з дому. Врятувала стареньку колишня учениця Алла Плевако, дім якої повністю знищили під час чергових повітряних атак. Сім’я дивом уціліла, бо цього дня були у родичів.

– Хату мою рознесли, розбомбили, сарай згорів. Коли трохи рускіх відбили, ми давай вибиратися, – згадує жінка. – Полями, через кладовище. Чули постріли, але якось виїхали. Разом з нами були двоє дітей, бабуся яких мешкає на Рівненщині, так і опинилися тут.

Дає уроки діткам

Але серце у Алли було неспокійним, бо ж у Макарові залишилася мама, сестра, племінники. Чоловік на свій страх і ризик повернувся по них і заодно привіз стареньку вчительку, бо вона сама лишилася.

Наталя з чоловіком віддали переселенцям добротний будинок своїх батьків в одному із сіл Рівненського району. Місцеві жителі принесли продукти, одяг, допомогли з дровами. Олександра Яківна, щоб відволіктися від сумних думок, проводила уроки з найменшими дітками. Вчила, як правильно тримати олівець, розмальовувати малюнки. Три тижні бабця прожила на Рівненщині, а напередодні столітнього ювілею поїхала до родичів у Польщу. Вона щиро дякувала добрим людям і вірить, що незабаром прийде перемога, і вона повернеться у рідний Макарів.

Наталія ВЕЧОРОВА


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися