У Луцьку набирає обертів процес дерусифікації міського простору. Найближчим часом у міськраді розпочне роботу комісія з упорядкування назв вулиць міста.
Про це у спільноті «Дерусифікація Волині» написала представниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук.
«У радянський період більшість вулиць міста отримали назви на честь радянських подій і російських діячів культури, науки, політики. Так маркувалася окупована територія. Ми розпочинаємо ліквідацію цього маркування і будемо називати вулиці так, як ми самі цього захочемо. Нині для перейменування є більше ста вулиць. Почнемо очищення із центру міста – це обличчя нашого міста. Саме тут найбільше вулиць із назвами російського походження – двадцять», – йдеться у дописі.
Взяти участь у підборі нових назв для вулиць пропонується усім лучанам. Пропозиції можна залишати прямо на сторінці ініціативи «Дерусифікація Волині» у «Фейсбуку» або відправляти листом на Луцьку міську раду.
Список першого блоку вулиць на перейменування
Баженова – Старої назви немає. Розташована між вулицями
Повстанська (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського). Виникла на землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна). Назву Баженова отримала у 1952 році.
Гаврилюка – Старі назви – Пречистенська, Плоцька, Святогірська. На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, Святогірська була з 1941. Гаврилюка – у післявоєнний час.
Гончарова – Старої назви немає. Від Градного Узвозу до Паркової, паралельна Глушець.
Грибоєдова – Перша назва – Кавалерійська. Завершувалася на майдані Звитяги, який нині забудовано. Грибоєдова з 1954.
Даргомижського – Перша назва – Тадеуша Чацького (уродженець Волині, просвітитель, громадсько-культурний діяч), з 1941 – Стефаника. Від вулиці Хмельницького до Набережної.
Кольцова – Старої назви немає. Тупикова. Індивідуальні забудови. Назву отримала у 1956.
Короленка (Володимир Галактіонович (1853-1921), російський письменник, громадський діяч) – Перша назва – Короленка ще до 65-річчя письменника при житті у 1918. Далі назви – Новозапроектована, Бічна, Сінкевича, Сенаторська, з 1941 р. – Котляревського. Від Богдана Хмельницького – до Набережної. Тупикова. Відновлено Короленка у 1944.
Крилова – Перша назва – Жеромського, з 1939 – Ворошилова, у 1941 –
Острозького, з 1944 – Ворошилова, з 1957 – Крилова.
Купріна – Перша назва – Київська. Паралельна вулиці Карпенка-Карого, тупикова.
Курчатова – Перша назва – Гданська. Від вулиці Коперника до річки Сапалаївка, тупикова. Перейменована у 1960.
Лобачевського – Перші назви – Сіра, Буденна (звичайна). Бічна вулиці Коперника (між буд. 79-81), виходить до Сапалаївки, паралельна вулиці Чехова.
Мічуріна – Перша назва – Варварівка, з 1921 – Золота, з 1944 – Мічуріна. За Київським майданом, паралельна з Рівненською, тупикова.
Потапова – Перша назва – Банкова, потім – Крашевського, з 1960-х – Потапова.
Пржевальського – Перша назва - Бічна Кривої. Потім провулок Тильний. З 1953 Пржевальського. Паралельна вулиці Коперника, від вулиці Північна до Сапалаївки.
Пушкіна – Перша назва – Сєраковського, із 1939 – Пушкіна. Бічна від вулиці Лесі Українки, тупикова.
Сенатора (російський військовий) – Перша назва – Бульварна, потім – Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 – Сонячна. Потім – Лесі Українки, з 1970 – Сенатора. На перехресті з вулицею Коперника житловим будинком розділена на ліву і праву частини.
Хакімова – Стара назва – Міщанська, Дольна. Паралельна Глушець до вулиці Кривий Вал.
Чайковського – Перша назва – Петра Скарги (єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941 – Тобілевича, з 1944 – Чайковського.
Чехова – Виникла у 1895. Перша назва – Познанська. Із 1941 – Клеванська. З 1952 – Чехова.
Щепкіна – Перша назва – Торуньська. Із 1960 – Щепкіна. Бічна від вулиці Коперника до річки Сапалаївка. Тупикова.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!