У центрі Луцька біля Свято-Троїцького собору панує особлива атмосфера. Духовне слово поєднується із навколишньою красою. Спокій та умиротворення огортає кожного, хто зайде не лишень помолитися, а просто посидіти на лавочці біля храму. Його двері та розарій відкриті для всіх. Наші читачі попросили написати, хто доглядає за цією красою.
У нинішній тяжкий час хочеться втекти від переживань, негативу. Тому люди йдуть до храму. У молитві знаходять заспокоєння, а після служби часто заходять у розарій, щоб побути наодинці із собою. Але не лишень прихожани Свято-Троїцького храму тішаться цією красою. Лучани та гості міста залюбки фотографуються біля розкішних троянд, прогулюються акуратними алейками, милуються гармонією навколо. У цю красу вкладено багато праці. Митрополит Луцький та Волинський Православної церкви України Михаїл сам частенько виходить із секатором, щоб підправити трояндові кущі, обрізати зайві пагони. Працівниця єпархії Тетяна Бокій знає все від початку створення цього розарію. Згадує, що раніше тут була не дуже впорядкована територія.
– Десь у 2010 році разом із митрополитом почали виношувати задумки, як окультурити все навколо, – пригадує Тетяна Філаретівна. – Оскільки я за освітою мистецтвознавець, то подавала свої ідеї – і всі разом бралися їх реалізовувати. Розпитувала знайомих, які сорти троянд найкраще підходять для нашого регіону. Так «вийшла» на розсадник з-під Маріуполя. Маємо звідти дуже красиві троянди. Потім вирішили посадити алею на пошанування Небесної сотні. Червоні квіти ніби символізують кров тих, хто невинно загинув. Старалися все так продумати, щоб було компактно і красиво. Десь 50 сортів різних кольорів маємо, а це тисячі троянд. В одному куточку посадили райські яблуньки, там є альтанка. Такий собі клаптик едемського саду. Нині по всіх алейках квітне лаванда. Пишно цвіте гортензія. Люди приходять і милуються красою, яку нам дарує Всевишній.
У кожну рослинку вкладена особлива любов працівників. Бо, як помітила Тетяна Бокій, якщо людина не любить квіти, то вони рости не будуть. А біля кожного кущика треба ходити, як біля дитинки: доглядати, підживлювати, лікувати, якщо прихворіє. Тож, дивлячись, яка краса панує у розарії Луцького собору, видно, що доглядають за ним закохані у прекрасне люди. Хотілося б, щоб відвідувачі, які приходять сюди, цінували це, а не рвали квіти й ховали їх до сумки.
– Якщо хтось хоче троянду, краще попросити працівників – і вони зріжуть, – каже пані Тетяна. – Бо якщо неправильно ламати, кущ почне сохнути. Буває, митрополит проріджує кущі і віддає перехожим. Якось жінки приходили й питали, коли Михаїл буде троянди дарувати. З добрим серцем, щирими помислами трудимося біля нашого розарію. І він віддячує за турботу пишним цвітом. Я бачила папський трояндовий сад у Ватикані. Красивий, але наш – кращий!
Руслана СУЛІК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
лучанка
займіться благодійництвом, сиротами, голодними, інвалідами, біженцями, гуманітаркою..... в країні війна а у вас ботанічний сад та орендна кантора козаків по 120 кг.
Зоолог
Зоопарк трутнів