Відколи на Волині з’явилися пересувні відділення «Укрпошти», у редакцію часто телефонують читачі і висловлюють своє обурення: «Раніше нам газету додому поштарка приносила. А тепер за нею треба самому йти. Не встиг добратися у центр села, поки машина стоїть, пресу кидають де попало. Ми ж за газети гроші платимо, щоб їх до хати приносили!»
Зовсім недавно самим треба було ходити на пошту по газети і у Великій Глуші Камінь-Каширської громади. Ситуація змінилася, відколи у селі з’явилася нова поштарка – Тетяна Филюк.
Щотижня хтось з вулиці розносив сусідам пресу
Великій Глуші з поштою, можна сказати, пощастило. Тут велике село, тож залишили стаціонарне відділення, яке працює п’ять днів на тиждень з 9-ї по 14-ту годину. Ми зайшли на пошту в робочий день десь близько 12-ї – яблуку ніде було впасти, людей повно. Тож довелося зачекати закінчення робочого дня. Зате мали змогу почути думки жителів села. Люди розповіли, що раніше у Великій Глуші було три поштарки, згодом залишилося дві, а у серпні цього року – жодної. З вересня у відділення стала приїжджати жінка із сусіднього села Видерта. Одній їй було важко впоратися із величезним обсягом роботи. Виникли труднощі з доставкою газет.
– Одного тижня мені «Вісника» не принесли, другого, сам пішов розбиратися. Газети на пошті лежали, сказали, щоб приходили забирали. А у нас село велике, люди живуть і за кілька кілометрів від центру. То ми на вулиці організувалися – і щотижня хтось один ходив по пресу та листи. У нас була черга, як корови пасти, – розповів Петро Мельник. – А з початку жовтня, відколи прийшла Таня Филюк, робота налагодилась. Претензій ніяких.
Сьогодні на пошті у Великій Глуші працюють Ірина Білаш і Тетяна Филюк.
– Взагалі я у системі «Укрпошти» з 2016-го року, – розповіла Ірина Білаш. – У Великій Глуші тимчасово з вересня, поки не знайдуть працівника. Щодня їжджу із сусідньої Видерти. Людей завжди багато. Пенсії отримують у нас, субсидії, соціальні виплати. Платять за газ і світло. Посилки приймаємо і відправляємо. Їх дуже багато. Коли я прийшла працювати, то в тиждень було 10 посилок. А сьогодні ми в середньому 16 у день можемо відправити.
Один чоловік купує два «Вісники»
Дуже здивувалася, коли дізналася, що із Великої Глуші поштою відправляють… картоплю. За 30 кілограмів – 120 гривень. На нинішній час не так і дорого. Адже шлють батьки своїм дітям поліську бульбу і на південь, і на схід України.
– Напевно, це моя мама вперше вислала таку посилку в Маріуполь, – припускає Тетяна Филюк.
Вона працює на пошті з жовтня. Робота головного бухгалтера, житло – все залишилося в Маріуполі. Просто дивом виїхали з чоловіком з палаючого міста 18 березня минулого року. Спочатку в Дніпро до сина, а потім – до мами на Полісся. З сумом каже, що, думали, їдуть ненадовго…
Саме Тетяна приносить газети та листи селянам. А хто не може прийти на пошту, то й пенсію. До роботи ставиться дуже добросовісно, хоч і нелегко їй доводиться. Адже ходити треба по кілька кілометрів. Люди ж задоволені, хороших слів на її адресу не шкодують.
Приємно вражені, що у селі найбільше читають саме «Вісник+К» – до 170 примірників у нас тут передплата. Поштарки з посмішкою розповіли про чоловіка, який одну газету «Вісника» передплачує, а ще один примірник купує.
У Великій Глуші часто чули питання, коли ж можна буде передплатити газету. Цьогоріч – з листопада. Сподіваємось, що наших читачів тут не поменшає.
Наталка СЛЮСАР
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!