Нещодавно у Москві на площі Європи встановлено пам’ятник колишньому президенту Югославії Слободану Мілошевичу, на руках якого кров тисяч співвітчизників, погроми, етнічні чистки. Двометрову статую відкривав син Мілошевича Марко, який переховується на росії уже двадцять років.
Батько застрелився, мати повісилася
Мілошевич народився у Сербії у 1941 році під час німецької окупації. Батько-священник викладав дітям російську мову, мати була вчителькою і затятою комуністкою. У сім’ї часто спалахували конфлікти. Коли Слободан був уже дорослим, батько не витримав і покинув дружину, а згодом застрелився. Через дванадцять років мати повісилася (до речі, її брат, майор-генерал, теж наклав на себе руки).
Після закінчення юридичного інституту Белградського університету Мілошевич став радником мера столиці. У 1989 році його обрали президентом Сербії, що була головною частиною Югославії. За його наказом були введені війська у Косово, згодом у Словенію та Хорватію. Якщо Словенія майже без крові отримала незалежність, то у Хорватії палали війни. У 1997 році Слободан Мілошевич став президентом Югославії, яка вже складалася тільки із Сербії та Чорногорії.
Знайдено мертвим у камері в Гаазі
У 1999 році Гаазький трибунал для колишньої Югославії звинуватив Мілошевича та чотирьох вищих югославських керівників у злочинах проти людства та геноциді. Мілошевич був особисто відповідальний за масові вбивства боснійських мусульман і хорватів (страта декількох тисяч мусульман у Сребрениці в липні 1995 року), створення концтаборів (близько 50 на території Боснії), насильницьке переселення більш як 250 тисяч осіб. Також його звинувачували у переслідуваннях на політичному, національному й релігійному ґрунті, варварському руйнуванні населених пунктів (обстріл Сараєва), історичних пам’яток.
У червні 2001 року за ініціативи тодішнього прем’єр-міністра Сербії до Міжнародного трибуналу щодо воєнних злочинів у колишній Югославії було таємно передано Мілошевича. Судовий процес, який почався через пів року, переривали 22 рази. Він клопотав про лікування в росії, але трибунал відмовив, мотивуючи це приводом сховатися від суду. 11 березня 2006 року Слободана Мілошевича знайдено мертвим у його камері у в’язниці Гаазького трибуналу. Він помер від серцевого нападу. А 14 березня 2006 року трибунал закрив справу Слободана Мілошевича. Його дружина і син, які втекли у москву, навіть хотіли поховати на росії. Проте похоронили Мілошевича у Сербії в його рідному місті Пожареваць.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!