Їхній загальний вік зафіксували у Книзі рекордів Гіннеса
13 братів та сестер із Нідерландів побили світовий рекорд своїм загальним віком. Він становить 1116 років 340 днів. Це перевищує вік сім’ї Доннеллі (Ірландія), яка встановила рекорд 2017 року із загальним віком 1075 років.
У Йоханнеса Бірса та його дружини Аалтьє Муйдж 26 лютого 1928 року на світ з’явилися первістки – близнюки Ріка та Нік. Тоді щасливим молодим батькам виповнилося 24 і 23 роки. Потім у пари народилося ще 13 дітей. Всього у сім’ї було – шість дівчаток та дев’ять хлопчиків. Наймолодший нащадок з’явився на світ 1949 року, коли батькам було 45 та 44 роки.
Йоханнеса та Аалтьє вже немає серед живих, як і, на жаль, двох їхніх дітей, Піта (1929–1999) та Яна (1934–2011). Проте 13 братів і сестер живуть і донині. Їм 74–95 років. Вони побили рекорд найвищого сукупного віку з 13 живих братів і сестер.
Усі діти Бірса народилися та виросли у місті Херхюговард. Їхній сімейний будинок побудував батько Йоханнес. Четверо сестер жили в одній спальні, а дві інші спали на ліжку-коробці у середньовічному стилі. Усі брати спали на горищі, по два хлопчики на кожному ліжку.
– Так склалося, що всі 15 дітей ніколи не спали вдома одночасно, – розповів Джос, молодший із братів. – Мій старший брат служив солдатом в Індонезії ще до мого народження. Це було під час війни наприкінці 1940-х років. Коли він повернувся, старша сестра вийшла заміж.
Іноді одна або декілька сестер ночували в інших будинках по сусідству, оскільки, за словами Джоса, їх передавали іншим великим сім’ям, щоб вони допомагали їм по господарству.
– Їм доводилося залишатися там на ніч, навіть якщо ця сім’я жила менш ніж за сто метрів від нас, – згадує чоловік.
Джос каже, що в дитинстві йому подобалася «приємна метушня», коли його оточувала така кількість братів та сестер. Його старші брати завжди були поруч, щоб допомогти з домашніми завданнями, і в нього залишилися приємні спогади про гру з ними у футбол у саду.
Зворотним боком було те, що грошей такій великій родині завжди не вистачало. Тому і подарунків на Різдво діти тут отримували менше, ніж в інших сім’ях, які жили поруч. Обов’язки по дому ділили. Мама готувала їсти, а сестри мили посуд.
– У нас був великий стіл, але коли всі були вдома, то його не вистачало. Тому менші діти їли окремо, – розповів Джос. – А якщо сестри приводили додому своїх кавалерів і вони залишалися на вечерю, то нам іноді доводилося їсти в коридорі.
Коли брати та сестри Бірс стали дорослими, майже всі вони продовжували жити у своєму рідному місті та його околицях (винятком був Нік, старший брат, який переїхав до США на 25 років, потім повернувся). Таким чином сім’я часто збиралася разом. Відзначали дні народження братів та сестер, річниці весілля. Дев’ять із 13 нині живих братів і сестер, як і раніше, живуть дуже близько і зустрічаються раз на тиждень: грають у теніс, карти. Брати Бірс мають багаторічну традицію – щороку їдуть на один день у якесь місце, де ще не були.
У 15 братів і сестер Бірс народилося 45 дітей, 77 онуків та 26 правнуків, що загалом склало 163 нащадки Йоханнеса та Аалтьє. Хоч їх уже давно немає на цьому світі – мама померла у 62 роки, тато – у 73.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!