У квітні минулого року у волинському райцентрі Камінь-Каширський за лічені години вогонь знищив найголовнішу історичну пам’ятку містечка – Іллінський храм, збудований у 1700-му році. Церква належить до Волинської єпархії УПЦ. Перед пожежею храм всупереч законодавству про охорону історичних та архітектурних пам’яток, настоятель храму проводив реконструкції та «покращення», повністю змінивши автентичний вигляд будівлі. До речі, саме знищення храму також пов’язане з будівельними роботами. Зовнішні дерев’яні стіни оббили вагонкою, і під час пожежі вогонь швидко поширився між двома стінами.
Але зараз у з’явився шанс повернути перлину волинської дерев’яної архітектури. Як пишуть «Вісті Каменя», нещодавно віднайдено реставраційні плани, які розробили видатні українські спеціалісти в галузі дерев’яної сакральної архітектури у 1983 році. Фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація» до найменших деталей відтворили оригінальну форму храму, яка бере свій початок із часів Київської Русі.
Хоча дерев’яна Іллінська церква у Камінь-Каширську – пам’ятка національного значення – була яскравим зразком волинської школи дерев’яного сакрального зодчества та налічувала понад 300 років, у роботах дослідників українського мистецтва майже не згадується. У ХІХ столітті, поряд із сотнями інших храмів в Україні, вона була спотворена перебудовами в синодальному стилі. Внаслідок ремонту в 1886 році до церкви прибудували чужорідну дзвіницю, а старовинну, що стояла поруч, розібрали, також змінили форми вікон та бані. Фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація» взялися до кропіткої роботи з обстеження храму та пошуку історичної інформації після того, як у 1982 році обвалився дах вівтаря Іллінської церкви, що поставило під загрозу існування всього храму. Групу мистецтвознавців очолювала Наталія Сліпченко, яка відома відтворенням інтер'єрів реконструйованих храмів Києва — Михайлівского Золотоверхого, Успенської церкви Києво-Печерської лаври.
Головним архітектором проекту став Богдан Кіндзельський. Він виконав проекти реставрації понад 50 пам'яток народної дерев'яної архітектури, зокрема церкви Святого Духа у Потеличі, Воздвиження Чесного Хреста у Кам'янці-Подільському, Святої Трійці у Фастові та багато інших.
Дослідження показали, що храм в Камінь-Каширську попри перебудови зберіг оригінальний план, стіни на всю висоту, восьмибічний барабан, прямокутні вікна, балки від консолів попередніх хорів, місця для кріплень характерних для Волині масивних карнизів, а також багато інших слідів та деталей, які дали б змогу відтворити храм в оригінальних формах з точністю.
Церква знаходилась на кам’яному фундаменті, за типом – трьохзрубна одноверха, з відкритим до верху ліхтаря простором, який створював ефект піднесення до небес… З одного боку до центрального об’єму прилягав прямокутний бабинець(на місці якого пізніше збудували дзвіницю), а зі сходу знаходився шестигранний вівтар.
За проектними пропозиціями реставраторів, що були обґрунтовані ретельними дослідженнями, храм набував своїх справжніх унікальних форм волинської архітектури: розбиралися добудовані дзвіниця та ризниці з півночі та півдня. Також усувалася шалівка, церква отримувала оригінальну барокову баню, ліхтар та маківку, а ще – характерну для місцевої дерев’яної сакральної архітектури деталь – опасання навколо храму – своєрідну галерею. Дослідники запропонували ґонтове покриття не тільки даху та бані, але й на стінах, що дозволило б створити незрівнянну фактуру та ефект старовини. В інтер’єрі мали бути відтворені хори. Проектом також передбачається впорядкування території.
Дослідники припускають, що Іллінська церква 1700 року збудована на місці ще давнішої в подібних пропорціях. Витоки цього храму беруть свій початок із княжих часів –давньоруських ротонд.
І ось тепер територіальна громада Камінь-Каширська має унікальний шанс. Відбудова церкви в оригінальних формах не тільки дозволить показати незрівнянну красу народного будівництва, поверне камінь-каширцям видатну пам’ятку волинського монументального будівництва та стане об’єктом показу для паломницького туризму, але буде винятковою подією на теренах Східної Європи – засвідчить взірцевий підхід до відродження українських архітектурних шедеврів, переємство стародавніх традицій та престиж громади. Варто зазначити, що подібні дерев’яні церкви в Україні та Польщі вже внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!