Переселенці з Луганська створили перше у Луцьку антикафе «Innerspace», де час, за їхніми словами, це найдорожче і його потрібно використовувати правильно.
Подружжя зі сходу переїхало у Луцьк, спочатку у гості, подивитися місто. Але залишилось тут і навіть відкрило власну справу. Хоча в них була можливість аби переїхати у Львів чи Київ, де реалізувати свої плани і кар’єрний ріст було б набагато легше. Але, родині Ткачових нове місто сподобалось, тут було затишно та й діти знайшли друзів, пішли у школу.
Як розповідає Марина Ткачова, адаптуватись було важко, навіть дуже: «Коли ідеш в Луганську по вулиці і зустрічаєш тих, з ким ти виріс або ж однокласників, вітаєшся з ними, то тут ти ідеш і розумієш, що нікого не знаєш, постійно шукаєш серед людей знайомі обличчя». Та згодом у подружжя з’явилися друзі, які підтримували і допомагали. Вони самі стали волонтерами, стараються, по можливості, долучатися до різних акцій.
Хоча Ткачови і влаштувались на новому місці, але як і всі сумують за краєм, де народились, де залишились батьки, будинок, справа, якою вони займалися, друзі, місце, де вони провели дитинство, юність і напевно, думали провести й іншу частину життя. Та на питання чи повернуться вони назад, остаточної відповіді не знають. Як показало життя, за словами Марини, більше, ніж на місяць планувати нічого не варто. Однак, запевняють, що обов’язково, коли все налагодиться, з’їздять на малу батьківщину.
А поки родина планує і надалі вносити щось нове та цікаве у життя Луцька. Наглядним прикладом є антикафе «Innerspase» – творчий простір, де можна просто відпочити душею. Заклад, який складається з оригінальних ідей та незвичного підходу. Місце, де ти можеш відпочивати з друзями, пограти у настільні ігри, випити кави і навіть попрацювати. Ти не витрачаєш свій час даремно. Адже тут відбуваються різні заходи, виставки, концерти, вечірки, примірки для дівчат, де поєднується візаж, фотографування та арт-терапія. У заклад можна як замовити їжу, так і приготовити самому. Бувало, що відвідувачі приносили обладнання і пекли млинці, готували марокканську кухню, яка наповнювала кафе незвичними ароматами.
Як запевняють засновники, різного роду заходи можуть відбуватись хоч кожного дня. У закладі діє школа каліграфії, є також школа замальовки. Є звичайно і вільні дні, коли організатори нічого не планують. Отож, коли хочеться спокійно попрацювати, поспілкуватись або ж просто почитати цікаву книгу, потрібно приходити саме у такі дні аби нічого не заважало. У закладі існує правило, яке накладає табу на алкоголь і на тютюн.
Цей простір щоразу наповнюється творчою енергією. У антикафе з’явились постійні клієнти, для яких є подарункова кава. Також організатори планують зробити знижки для студентів. Роблять різного роду подарунки та знижки, коли у когось з гостей день народження: це може бути і безкоштовне відвідування, і якісь сувеніри з крамнички.
Найважче у роботі, розповідає Марина Ткачова, це бути на рівні: «Ми хочемо бути на європейському рівні. Також буває важко зрозуміти, що потрібно нашому відвідувачеві, а це водночас і цікаво, і важко».
Олена РАЦКЕВИЧ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!