У неділю відбувся восьмий регіональний конкурс повстанської пісні «Хоч пізнії складем вінці». Цього року він був особливим, адже вперше фестиваль відбувся на території урочища Вовчак на межі Турійського та Володимир-Волинського районів, де колись була одна з найперших баз Української повстанської армії. Співзасновнками пісенного конкурсу є шеф-редактор «Вісника+К» Євген Хотимчук, завуч школи села Новий Двір Олена Гінгіна та відомий волинський фермер Петро Камельчук.
Традиційно початку заходу передували відвідини кладовища поблизу стертого з лиця землі села Волосівка, де дев’ять років тому на могилах трьох убитих радянськими партизанами бійців УПА було встановлено пам’ятники. До могил полеглих повстанців поклали квіти, а настоятель храму села Новий Двір отець Олександр відслужив панахиду.
Цього року фестиваль став частиною великої програми відзначення на Вовчаку Дня захисника України, 77-річчя створення УПА та свята Покрови Пресвятої Богородиці, яке завжди було символічним для українського воїнства. Учасники конкурсу та гості історико-культурного комплексу «Вовчак – волинська січ» віддали шану тим, хто понад 70 років тому вів безнадійну боротьбу за волю, землю, мову, за родину, але свою, українську. Відбувся заупокійний молебень на могилах похованих прямо тут вояків та громадянська панахида. Із промовою до присутніх звернувся 97-річний ветеран УПА Петро Панасюк, котрий у 1943 році був на Вовчаку.
Фестиваль вперше відбувся під відкритим небом, що додало йому атмосферності. На щастя, погода сприяла конкурсантам – на Волині прийшло «бабине літо». Гллядачі побачили 14 виступів зі сцени вовчака. Щодо географії конкурсу, то цього року у ньому взяли участь лише школи Турійського району, хоча у попередні роки долучалися колективи з Рожищенщини.
За домовленістю журі, всі без виключення учасники отримали хоча б невеличкі заохочувальні призи. Також було вирішено збільшити кількість переможців. Тому визначали по два третіх та других місця. Приз глядацьких симпатій отримав колектив постійних учасників фестивалю із села Свинарин. Також окремо відзначили вчителя музики соловичівської школи Оксану Дранчак, яка була переможницею третього за ліком конкурсу «Хоч пізнії складем вінці», а нині привезла на фестиваль свої вихованців. Третю премію поділили дует зі школи села Ставки у складі Новаковської Світлани й Павлюк Іваннни та вокальна група школи І-ІІІ ступеня селища Турійськ, другими стали дует із села Маковичі у складі Софії Василишиної й Костянтина Кіца та Артем і Софія Назаруки з Купичева – брат із сестрою виконали акапельно не загальновідому повстанську пісню, а записану від людей.
Перше місце дісталося учням гімназії із селища Турійськ. До речі, це був найчисельніший колектив на фестивалі, адже спів тріо хлопців вокалістів супроводжувався й танцювальним номером дівчат.
Гран-прі восьмого регіонального конкурсу повстанської пісні «Хоч пізнії складем вінці» отримала учениця турійської загальноосвітньої школи Каріна Левчук. Дівчина походить із родини повстанців. Каріна нині якраз готується до іншого і ще більш відповідального конкурсу та ще й була хвора, але вмовила рідних відпустити її на фестиваль у Вовчак, попри ризик нашкодити своєму голосу. Окрім головної премії фестивалю головний редактор «Вісника+К» вручив дівчині книгу «Волинський небесний батальйон» про загиблих воїнів на нинішній війні з Росією.
На останок організатори фестивалю подякували нинішньому господарю Вовчака – Василю Мазурику, який власними руками та за підтримки побратимів розбудовує на цьому знаковому для волинян місці історико-культурний комплекс. Уже є попередня домовленість, що у подальшому фестиваль проходитиме тут на постійній основі, якщо тому сприятимуть погодні умови.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!