Маріупольський театр був збудований на місці німецького кладовища
Україна

Маріупольський театр був збудований на місці німецького кладовища

10 квітня 2022, 13:28
0
0
Сподобалось?
0

16 березня 2022 світ здригнувся від повідомлення про злочин проти людяності, коли російський льотчик скинув бомбу на Маріупольський драмтеатр, у якому ховалися від обстрілів та бомбардувань понад 1200 мирних мешканців. Його рука не здригнулася попри те, що біля приміщення театру великими буквами було написано «Діти».

У драмтеатрі жило 1200 людей

Маріупольці почали шукати прихистку у театрі на початку березня. Сюди приходили люди, в яких уже не було де жити, і ті, чиї будинки опинилися на лінії вогню. А в театрі було надійне бомбосховище.  Людей було так багато, що в підвалі всі не поміщалися. Почали оселяти у приміщеннях театру на всіх поверхах. Незадовго до бомбардування робили перепис, і згідно нього там перебувало 1200 чоловік. Хоча могло бути й більше.

Сюди привезли також породіль і вагітних із розбомленого пологового будинку. І хтось із жінок навіть народжував тут. Мам із малюками оселили на правому крилі у гримерних кімнатках, бо вони були затишні й тепліші.

Від голодної смерті маріупольців рятували волонтери. Вони на задньому вході театру встановили польову кухню і там під обстрілами намагалися щось варити з того, що вдавалося ще роздобути у довколишніх магазинах. Порції були мізерними, бо людей було дуже багато. Бували дні, що снідали й вечеряли окропом. У кого були пакетики чаю, той робив чай, а на обід давали якусь юшку. Діткам роздавали печиво.

Зранку 16 березня близько сотні людей стояли в черзі до польової кухні, коли почувся гул літака. Бомба впала якраз туди, де стояли люди, і втрапила у праве крило театру, де знайшли прихисток вагітні й породіллі. Вижити там не було шансу ні в кого…

Від смерті врятувала... шнурівка

Пані Надія, яка розповіла про пережите, потрапила в театр із донькою, зятем і онуком 8 березня. Їх поселили на третьому поверсі, але спати їм довелося стоячи – місць на холодній підлозі вже не було. Через деякий час їхні знайомі відважилися виїжджати з міста й запропонували їм зайняти звільнене місце в бомбосховищі. Сім’я пані Надії перебралася туди за день до вибуху.

16 березня, коли скинули бомбу, зять і донька пані Надії теж збиралися йти нагору взяти окропу, але замешкалися на хвилину – у зятя розв’язався черевик. Завдячуючи цьому і вціліли. Те, що побачила жінка, коли вийшли з бомбосховища нагору – описати неможливо. Люди у шоковому стані намагалися надавати допомогу пораненим, роздираючи простирадла і все, що було під руками. За свідченнями очевидців, загинуло близько 300 чоловік. Цю цифру нещодавно підтвердила й Маріупольська міська рада. У бомбосховищі не загинув ніхто. Що-що, а бомбосховища Радянський Союз будував на совість.

Тут було німецьке кладовище

До речі, Маріупольський театр був збудований у 1959 році на місці німецького кладовища. Чавунні хрести переплавили, а могили німецьких офіцерів і солдатів зрівняли із землею. Всі ці десятиліття люди гуляли по алеях, дітки бавилися на дитячих майданчиках, не підозрюючи, що під ними – кладовище. Хоча мертві весь час нагадували про себе тріщинами на тротуарах і слідами від поховань рядочками так, як лежали у землі хай і вороги, але люди.

І лише у 2017 році  нова місцева влада погодилася на пропозицію Німеччини перепоховати останки солдатів другої світової. Місце, де було кладовище, 16 березня 2022 стало кладовищем удруге, тепер вже для маріупольців… 

Ніна РОМАНЮК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися