За статистикою, станом на вересень 2023 року кількість великої рогатої худоби в Україні скоротилася на понад двісті тисяч голів. Селянам цих цифр можна й не казати, бо кожен згадає, як колись пасли череду на 70-100 корів, а нині якщо є одна на цілу вулицю, то добре. Сусіди в чергу шикуються по молоко. «Тому молочний бізнес має перспективу, – переконаний Олег Коновальський із села Вовковиї Дубенського району Рівненської області, який переїхав у батьківську хату з сім’єю з Києва. – От ще б держава прихильно ставилася до одноосібників, а не робила ставки на великі агрохолдинги!» Олег за освітою юрист, тож добре розбирається у законодавстві і бачить, які у ньому прогалини.
Жити у селі і нічого не тримати – це ганьба! «Всі люди будуть з тебе сміятися», – так завжди казали старші. Тому і корів, і свиней були повні хліви. Вирощували і для себе, і на продаж, а гроші на книжку складали. У багатьох вони згодом пропали, але мова не проте, а про нелегку селянську долю. Бо Олег, хоч і молодий, а відмітив, що, заводячи господарку, кожен має знати, що ні свята, ні будня в тебе не буде: все поглинає рутинна робота, бо ж тварини хочуть їсти та пити. Чому ж взявся розводити корів? Поки молодий чоловік думає, відповідь дає колишній директор Вовковиївської школи Іван Фінюк:
– Бо у їхній родині всі господарі. Дід Степан землю обробляв, баба Федора – на фермі працювала. І мама, хоч і вчителькою була, але встигала грядки сполоти, корову видоїти.
– Тут ви праві, – посміхається Олег. – Корова у нас завжди була. З дитинства звикли, що молоко, сметанка, сир свої. Не магазинні.
Напевно, тому, повернувшись у рідне село, чоловік вирішив зайнятися розведенням молочних корів. До цього питання підійшов виважено. Перечитав багато інформації в інтернеті, поспілкувався з фермерами, які вже давно мають молочне поголів’я. Думав, аналізував – і вирішив ризикнути. Звичайно, поради, підказки – це все добре, але все одно кожен вчиться на власному досвіді.
– Я їздив до людей, які утримують сімейні ферми, – розповідає Олег. – Вони переконані: щоб мати багато молока, треба купити корову не в дядька, а породисту. Звичайно, у племінних господарствах вони коштують дуже дорого, але можна купити там маленьке телятко, виростити його – і за п’ять років матимете файну корівку. У мене є Джерсейська порода – вона дає хороше, калорійне молоко. Багато хто хвалить Голштинську, але у неї молоко нежирне. Для нашої місцевості добре підходить Червона степова. Вона дає якісне молоко, адаптована до перепадів температури, тому не треба боятися, що може бути запалення вимені.
Хто б подумав, що юрист так добре розбиратиметься в таких тонкощах тваринництва! Чоловік лише посміхається на наші зауваження, мовляв, життя всього навчить. Він і далі вчиться. Адже про корову та її потомство треба дбати. Давати збалансовані корми, пійло корисне. Із заготівлею сіна не попасти під дощ, щоб зберегти всі корисні властивості трави. Роботи вистачає і влітку, і взимку. Як добре, що надійним помічником є дружина Світлана. Вона підтримує та допомагає. Разом їздили до Луцька, вивчали попит на ринку і зрозуміли, що таки можна заробити на молоці, але й вкласти потрібно чимало. Великим попитом користується сир, особливо бринза. Але щоб робити її якісною, потрібна домашня сироварня. Олег має багато планів та задумів, та сумно від того, що держава не заохочує дрібне виробництво.
– У нас ставки роблять на агрохолдинги. І це зрозуміло чому, бо вони наближені до верхівки влади та мають свої інтереси, – каже Олег. – А простий дядько в селі нічого не може добитися. Почнемо з елементарного, з дотації. За законом все так гарно розписано, а як поспілкуєшся з фермерами, то вони чесно кажуть, що вже багато років нічого не отримували. Бо документів вимагають чимало, а в результаті, окрім мороки, нічого нема.
Нині у своєму господарстві Олег утримує восьмеро корів різних порід, телиці і телятка. Всі мають імена. Разом з дружиною та трьома дітьми їх вигадують. За два роки вся сім’я удосконалила свої знання у тваринництві. Тато Олег тішиться, що його діти споживають смачні молочні продукти без хімії. І сподівається, що за деякий час зможе свою продукцію реалізовувати для людей.
Руслана СУЛІК
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!