В інтернеті з’явилися незвичайні фото вгодованих корів та бичків, які бродять засніженими лісами Чорнобиля. Виявляється, ще з 2017 року працівники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника спостерігають за цими колись домашніми тваринами. Тепер вони здичавіли і шукають їжу під снігом.
Коли стався вибух на Чорнобильській АЕС, радянська влада організувала масове відселення людей із небезпечної зони. Проте не всі погодилися покидати рідні домівки. Тих, хто лишився, стали називати самоселами. Відома українська письменниця Ліна Костенко з 1991 року ходила в етнографічні експедиції зі збереження спадщини українського Полісся. Вони збирають старі фото, рушники, все, що люди залишили в покинутих хатах. Письменниця з болем описує будні чорнобильських сіл, коли востаннє там була на початку 2010 року.
– Село Залісся мертве. Зима, вибиті вікна, підлога у хаті вкрита льодом, – розповідає Ліна Костенко, – але під тим льодом лежать фотографії людей, які тут жили до аварії. І я рукою у такій чорній рукавиці розтираю той лід. Раптом мені стає моторошно. «Що я тут роблю?» – запитую себе. Я ж обличчя свого народу з-під льоду видобуваю у той час, коли нікому це не потрібно! Якось в одному селі до нас підбіг один чоловік, ми якраз від’їжджали. І до мене, бо чув, що я письменниця. Каже: «Ви не бійтеся, ми українці – ми поліщуки. Ви скажіть їм там нагорі – щоб не дали пропасти народу».
Розселили 635 населених пунктів і понад 650 тисяч людей. Але в тридцятикілометровій зоні лишилося кілька сіл, де зосталося по 5-10 жителів. Вони тримали господарство і розповідали, що живеться їм добре. Не зважали на попередження про високий рівень радіації навколо. Наприклад, у молоці вміст радіонуклідів вищий у 2-3 рази. Але всі тримали корів. Вони були єдиними годувальницями. Та коли пенсіонери помирали, домашніх тварин рідні забирати боялися. Їх залишали на виживання. Так і сформувалося стадо худоби. У заповіднику кажуть, що деякі корови були тільними і згодом народилися телята. Деякі вижили, деякі загинули. З року в рік поголів’я збільшується. Вже дорослі бички головують у стаді. Тут є свої закони. Молодняк ретельно охороняють, бо ж у лісах чимало вовків. Щоб вони не вкрали теляток, їх ховають всередину гурту між коровами та бугаєм. Траву худоба навчилася теж добувати з-під снігу. Вони ведуть себе, як їх давні предки тури. Поки співробітники заповідника лише спостерігають за здичавілими коровами, а чи планують їх «одомашнювати» – невідомо.
Наталія ВЕЧОРОВА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!