Серед представників російських еліт постійно відбувається боротьба за блага. Особливо чітко вона простежується між співробітниками силових структур. Відомо, що ФСБ, СЗР, ГРУ, МВС та армійські генерали завжди конкурували між собою. Їхні методи усунення один одного мало чим відрізняються від розбирань бандитів у 90-х. З початком повномасштабного вторгнення в Україну для російських силовиків настав час практично безмежних можливостей. Кремль виділяє колосальні кошти на війну з бюджету, які, як показують численні дослідження, командний склад різних силових відомств успішно розкрадає.
Але окрім бюджетних коштів, силовики розпочали поділ тимчасово окупованих українських територій. При цьому генералітет і середній командний склад спецслужб і армійців, як ніхто інший розуміють, що незабаром їхні війська почнуть відступ, тому намагаються нажитися якнайшвидше і більше. Заробляють окупанти на примітивних речах, проте їхній спектр дуже великий. Це і взяття «відсотка» з награбованого російськими солдатами українського майна, і здирство грошей за викрадених людей, і навіть продаж військової документації, координат власних військ, зброї.
Рекет також не залишився осторонь. Ним переважно промишляють спецслужби. Оскільки на окупованих територіях панує хаос і беззаконня, які старанно підтримуються самими ж силовиками, стиль зі здирництва грошей з підприємців не зазнав будь-яких змін з часів 90-х.
Але й конкуренція серед російських силовиків залишається великою, оскільки у війні беруть участь представники всіх силових відомств РФ. І якщо на батьківщині вони намагаються таємно розправлятися один з одним, то на тимчасово окупованих територіях України бойовики відкрито знищують своїх конкурентів шляхом розстрілів чи підривів. Так, відомі випадки, коли буряти влаштовували стрілянину з кадирівцями через те, що не змогли поділити награбоване. Спецслужби підривали автомобілі з українськими гауляйтерами, щоб поставити на їхнє місце своїх людей. ФСБ влаштовувала розправу над ГРУшниками і навпаки.
Нещодавній випадок підтверджує, що силовики ненавидять один одного, мабуть, ще більше, ніж міфічних «нацистів» в Україні. У середині червня стало відомо про перестрілку між російськими військовими та співробітниками ФСБ. Це сталося у Херсоні, у кафе «Єда.Топі». Декілька російських військових прийшли ввечері з «пропозицією даху» до бізнесмена одного з кафе, природно що не безкоштовно. Після того, як вони, начебто «домовилися», частина з них залишила заклад, а двоє – сержант Сергій Обухов та молодший сержант Ігор Судін – залишилися, щоб «обмити» справу. За той час, поки армійці залишалися в кафе, співробітник закладу встиг повідомити начальство про факт рекету, а той, у свою чергу, викликав «дах». На місце прибули четверо співробітників ЦСП ФСБ РФ – Ігор Якубинський, Сергій Привалов, Бородін Д.А. і ще один їхній колега. Під час встановлення особ військовослужбовців Обухов і Судін відкрили вогонь по працівникам ФСБ, ті почали стріляти у відповідь. В результаті Обухов, Привалов та Якубинський, згідно зі звітом, «загинули на місці», а Бородін і Судін з пораненнями різного ступеня тяжкості потрапили до Федерального військово-морського клінічного госпіталю № 1427 Міноборони Росії, розташованого в Севастополі. Четвертий співробітник ФСБ, особа якого не вказана в документах, «втік з місця події». Проте його особу також встановили. Це був син генерала ФСБ Олександра Тихонова - Євген Тихонов, який пішов слідами батька.
За кілька років до цього з очолюваним Олександром Тихоновим центром спеціальних призначень ФСБ та його сином Євгеном Тихоновим уже був неоднозначний інцидент, який чудово ілюструє дії військової верхівки.
За «розбій, скоєний організованою групою в особливо великому розмірі», а саме в розкраданні понад 150 мільйонів російських рублів було засуджено кількох колишніх співробітників підрозділу «Альфа», а з вищих чинів заарештовано майора підрозділу «К». Всі заарештовані, а їх більше 5, були ровесниками Євгена Тихонова та мешкали на території центру спеціального призначення ФСБ РФ, який очолює герой Росії, генерал-полковник Олександр Тихонов. Провину Тихонова-молодшого взяли на себе його спільники, сам він відбувся переляком у вигляді умовного терміну, і його справу було перекваліфіковано замість підозрюваного в «свідка». Здавши своїх товаришів по службі, він зумів уникнути покарання, а процес був затягнутий на кілька років. Вже 2022 року Тихонов-молодший опинився у Херсоні.
ЦСНП ФСБ було створено з підрозділів «Альфа» та «Вимпел». Як зазначають співробітники – «100% особового складу пройшли Афганістан, Чечню та мають бойовий досвід».
Олександр Тихонов, як і інші силовики-генерали, не гидує «брудними» грошима. Очевидно, що тимчасово-окуповані території приваблюють таких людей швидким, кривавим заробітком. Той факт, що його син – Євген Тихонов – особисто присутній в Україні, може говорити про те, що генерал відправив свого сина «заробляти» і впевнений у його відданості. Оскільки Центр спецпризначення ФСБ створено для виконання окремих завдань, його бійці можуть не бути присутніми на передовій. Відомо, що їх використовують для полювання на українських активістів, принаймні у Херсоні. Тому Євген Тихонов та його колеги в Україні, швидше за все, знаходяться подалі від фронту та ближче до рекету за наказом батька. Таке своєрідне відбування умовного терміну за численними кримінальними справами, які батько дбайливо зачищає за сином і сам не хоче потрапляти в опалу своїм давнім знайомим у Кремлі, бо велика можливість у Тихонова старшого амністуватися після військового вторгнення в Україну за фактом активної участі у вторгненні. Антитерористичний напрямок – це саме те, чим може вислужитися зараз і старший, і молодший.
Перестрілка між російськими солдатами та ФСБ-шниками – найімовірніше так і буде представлена керівництву як «героїчна протидія терористичній загрозі з боку українських диверсантів». Але є факти. Перестрілка була біля кафе, власник якого сам викликав ФСБшників і поскаржився на здирство з боку російських військових. Підприємець знав кому дзвонити в такій ситуації. І серед тих, хто приїхав був син самого начальника управління ЦСК ФСБ РФ, який неодноразово проходив у справах про вимагання та організацію злочинних угруповань на території РФ. Логічніше припустити, що армійці самі вирішили отримати «хабар» із закладу і, можливо, зазіхали на територію, яку вже «кришували» співробітники спецслужби. Не варто виключати і участь українських партизанів, бо вони мали знати, хто такий Євген Тихонов, чий він син і чим займаються його колеги в окупованому Херсоні. А можливо, стрілянина була цілеспрямованим замахом на сина генерала ФСБ.А, можливо, це взагалі було «послання» від інших спецслужб РФ, щоб Тихонов припинив конкуренцію.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!