А ще була весільною господинею поштарка з Острожця
Марія Еслюк понад двадцять років тому прийшла працювати листоношею у відділення зв’язку села Острожець Млинівського району. Нині вона вже начальник. Ця привітна енергійна жінка не лише людям допомагає вибрати цікаві періодичні видання, а й сама передплачує близько 30 найменувань газет та журналів.
На вулицях уже сутеніє, а у відділенні поштового зв’язку горить світло і приходять люди то за комунальні послуги заплатити, то газети виписати в останній осінній місяць. Марія Володимирівна встигає і платежі приймати, і журналістам про свої поштарські будні розповідати.
– Я взагалі-то родом з Воронків Володимирецького району, а тут у невістках у селі Залав’я, – розповідає жінка. – Деякий час працювала у дитсадочку, а коли з’явилася вакансія на пошті, перейшла сюди. Починала з листоноші. Колись легше було, бо всюди стояли металеві ящики для преси. За одним махом газети на цілу вулицю розкладала, а тепер у кожен двір потрібно зайти. Але й у цьому є плюси, бо люди уваги хочуть, і буває, що з порога виглядають листоношу. Бо ж вона приносить не лише пресу чи пенсію, а й різні новини. Це особлива розрада для самотніх – хоч мають з ким погомоніти.
Нині у підпорядкуванні Марії Володимирівни чотири листоноші – Тетяна Троцюк, Наталія Левчик, Людмила Цуманчук та Сніжана Хомицька. Незважаючи на негоду, дощі чи морози, вони справно виконують свою роботу. Хоч часто й нелегко тендітному жіноцтву тягнути сумки не лише з пресою, а й різними товарами, але вони рідко нарікають. Понад 380 пенсіонерів та людей, які отримують соціальні виплати, користуються послугами місцевого поштового відділення. Їм доставляють понад дві тисячі різних передплатних видань. Хоча, як зізнається Марія Володимирівна, у нинішні непрості часи народ став більш економним, менше витрачає на періодику. Але наш «Вісник» разом з журналом «Люди і долі» залишається у лідерах. Понад 370 примірників газети передплачують місцеві. Начальник відділення й сама великий любитель чтива. Уже перечитала всі книжки з «Бібліотечки «Вісника+К». А ще до своєї домівки передплачує більше тридцяти(!) різних видань.
– Коли ж встигаєте їх переглянути? – перепитую.
– Зараз є більше часу, бо ж зима. Роботи на городі немає, господарство чоловік порає, а вечори довгі, то й читаємо з ним на пару, – сміється жінка.
Має моя співрозмовниця ще два захоплення – дуже любить готувати та вітальні вірші писати. Раніше, коли весілля гуляли в шалашах, Марію часто кликали за весільну господиню. Нині більшість святкує у кафе, тож жінка готує різні смаколики для своїх рідних. Діти, внуки та подруги добре знають, що як завітають у гості, то неодмінно потраплять чи на смачну піцу, чи на оригінальний тортик. А коли Марію кличуть на якусь оказію, то жінка приходить не лише з подарунком, а й з авторським віршованим вітанням.
Руслана ТАТАРИН, Рівненська область
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!