На третій день великої війни Ренат Руденко із села Даньківка Іллінецької громади Вінниччини заявив, що піде захищати свою країну. Почувши це, його тато Ігор сказав, що не пустить сина одного і стане до лав ЗСУ поруч з ним, аби оберігати. Більше року батько і син били ворога, прикривали один одного.
Навесні Руденки у складі 35-ї бригади морської піхоти охороняли одну із важливих трас у напрямку Авдіївки. 8 квітня там був важкий стрілецький бій. А наступного дня, 9 квітня, трасою почали рухатися російські танки. Позиції українських військових росіяни обстрілювали ракетами.
Першим отримав поранення Ренат - снаряд поцілив йому у праву ногу та розірвався. Осколки пошкодили ліву кінцівку. Батько, дізнавшись про поранення сина, прибіг до нього.
- Брат вже не міг сам іти. Тут знову почався бій. Тато лишився із Ренатом, заявивши побратимам, що хай би це коштувало йому життя, але він не залишить свою дитину, - розповів журналістам молодший син Ігоря Руденка Олександр.
Чоловіки намагалися відповзти до укриття, але росіяни запустили дрона. Зрозумівши, що можливе влучання, батько прикрив собою пораненого сина…
- Ренат відчув лише удар в плече. Дивиться - тато на ньому лежить поранений. Батько сказав, що не відчуває лівої сторони. Він був ще певний час при тямі. Мав міцне серце, яке до останнього билось в його грудях. Вмираючи, встиг сказати Ренату, щоби він вижив та цінував своє життя, бо воно безцінне. Брат почув, що наближається російська піхота, а це означало одне - його теж вб’ють. Із почуттями болю та розпачу він цілував уже мертвого тата, стискав його руку, яка холонула, й прощався із ним. А сам змушений був відповзти далі, щоб вижити, - зі сльозами на очах розповів хлопець про те, що почув від брата. У день, коли загинув тато, Олександру виповнився 21 рік.
Рената забрали медики, у Покровській лікарні бійцю зробили першу операцію. Потім його в комі, з великою крововтратою, з розірваною на шматки правою ногою і пораненою лівою, доставили у Дніпро, в лікарню Мечникова. Тут лікарі по частинках зібрали йому ногу і намагаються її зберегти. Ренат не зміг бути на похоронах тата. Ігоря Руденка з почестями поховали на сільському кладовищі у Даньківцях.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!