Багато українців пішли на війну цілими родинами. Серед них – волинянин Андрій Ткачук, який разом з двома синами вирушили до військкомату у перший же день повномасштабного російського вторгнення. Нині він – начальник штабу Ковельського батальйону 100-ї бригади тероборони Волині, яка виконує бойові завдання на сході України. Батальйон на фронті з весни 2023 року. І весь цей час пліч-о-пліч з батьком воюють сини Андрій і Михайло.
Позиція Ткачука-старшого була така: «Поганим я буду начальником і командиром, якщо мої сини будуть на «гражданці чалитися». Солдати повинні бачити, що мої діти зі мною, що вони виконують свій конституційний обов’язок».
Тому жодних питань чи непорозумінь не виникало. Хлопці самі зробили свій вибір. Менший Михайло мав офіцерське звання, бо у вузі закінчив військову кафедру. Як тільки 24 лютого прозвучали перші вибухи, він подзвонив батькові і поїхав з Луцька додому. Старший Андрій хоч у війську і не служив, але теж не здрейфив. Отож до військкомату Ткачуки пішли усі троє. І на «передок» поїхали теж разом.
– Як батько, я переживаю за кожного солдата, – говорить начальник штабу Ковельського батальйону з позивним «102-й». – А сини... У першу чергу він офіцер і солдат, і має виконати поставлене завдання. А вже потім, як батько, можу і вухо накрутити, – жартує Ткачук-старший.
На передовій рідними стали всі побратими, але підтримка батька і братів – безцінна.
– Усі знають, що нас тут троє. Це не заважає. Тут, на фронті, не по крові братаються, але все ж таки сім’я є сім’я, – розповідає син Андрій. – Звичайно, відчувається вже втома як психологічна, так і фізична. Дуже важко втрачати побратимів. Найважче – дивитися в очі дітей, вдів, матерів тих, хто повертається на щиті. Але війна є війна. Розумієш, що треба стояти і перемагати, бо якщо ми цього не зробимо, то росія прийде сюди.
– Буває страшно, та б’ємо свого ворога, тримаємо позиції, за можливості покращуємо тактичне положення, – каже старший Ткачук. – Росіяни прийшли нас вбивати, знищувати. Шкодувати нас вони не будуть. Це заздрісні особи, бо людьми їх назвати не можу, задурені голови. Тож маємо їх перемогти! Іншого не дано.
Підготувала Ніна РОМАНЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!