Вважає травниця з Ковеля Валентина Бриж. Цілительку Марію Здробилко з Ковеля знають не лишень місцеві. До неї приїжджали люди звідусіль, бо вміла підібрати потрібне зілля, яке проганяло болячки. Нині Марії Миколаївні 83 роки. Всі свої знання з народної медицини вона передала доньці Валентині Бриж, яка живе неподалік і щодня приїжджає до мами.
Так хотіла мати книжку Носаля, що віддала тисячу рублів
Марія народилася у селі Личини. Завжди розповідала, що любов до кожної зелинки перейняла від бабусі, з якою часто ходила до лісу. Пасли корови і на полі видивлялися, де щось корисне росте. Дівча щиро захоплювалося бабусиною мудрістю і все запам’ятовувало. Коли вийшла заміж, переїхала у Ковель. Часто з малими дітьми блукала по навколишніх лісах, щоб назбирати потрібних трав. Колись дуже популярною була книжка знаного травника Михайла Носаля. Знайомому вдалося дістати її «по блату». Ох і загорілася Марія собі мати таку цінну книжку! Вмовила чоловіка, щоб дав передрукувати. Аж у Києві знайшла друкарню. Заплатила тисячу рублів. Величезні гроші на той час, якщо мінімальна зарплата була десь 60. Може, й сердилися рідні, що таку суму віддала, але зате травниця була щаслива, що отримала цінну книгу. З якою насолодою вона вчитувалася у кожен рядок! По крупинці збирала інформацію про цілющі властивості зілля, яке люди топчуть ногами.
– Мама часто брала нас до лісу. Об’їздили всі навколо Ковеля, – згадує дочка Валя. – Несемо повні кошики грибів, а ще оберемок різних трав. Вдома все перебирали, сушили на горищі. Потім мама різала, в’язала пучечки і продавала на базарі. Її всі люди знали і поважали, хоч вона проста самоучка, медичної освіти не мала. Часто приїжджали додому за лікарськими зборами. Мамі тепер 83 роки, ноги не слухаються, ходить, підпираючись двома палицями. Я у неї перейняла любов до цілющих рослин і рецепти. У навколишніх лісах чимало корисного зілля. Я назбираю, а мама помагає різати і сортувати. Пам’ять досі хорошу має. Часом підкаже, що найбільш помічне.
Цілющі збори замовляють навіть лікарі
Як раніше Марія Здробилко мала постійне місце на місцевому базарчику, то дочка Валентина, навпаки, рідко там буває. Найчастіше люди телефонують, замовляють потрібний збір і приїжджають додому, щоб забрати. Перевірені рецепти записує у спеціальний блокнотик, який завжди під рукою.
– От недавно дзвонила сімейна дохторка, то просила наготувати один збір для щитовидки, другий від глистів, – розказує Валентина Степанівна. – Лікарі з Луцька дали мені рецепт, як робити жіночий збір, який помагає тим, хто має міоми, фіброміоми. Його теж розбирають. Та я завжди людям наголошую, що лікування травами довготривале і вимагає терпіння, але воно без «хімії», тому не шкодить. Все має бути по графіку, якого треба чітко дотримуватися. Наприклад, якщо є проблеми по жіночому, то треба пити в комплексі жіночий збір і для щитовидки. Бо це гормональні зміни провокують такі хвороби. Один день п’ється гормональний збір, який треба випити вісім разів за день починаючи з самого ранку. Потім три дні – жіночий. Я роблю окремі пакетики з травами, щоб людина без мороки могла запарити. Додаю калган білий, його листя, материнку, парило, майник, мокрець. А ще кропиву, яка має дезінфікуючу дію. Підморенник – знищує онкоклітини, хто має кісти чи вузли. Кожен організм по-своєму реагує на зілля. Одному може допомогти за кілька прийомів, а деяким людям ця трава не підходить.
Жінка розказує, що багато лікарських зборів передавала у Польщу. Там працюють знайомі. Вони не лишень залюбки п’ють цілющі чаї з волинських лісів, а й беруть для поляків трави, як підтримують печінку, підшлункову, регулюють цукор у крові. У холодну пору року популярні протизастудні збори і такі, що підтримують імунітет. Валентина Степанівна згадала, що часто до неї звертаються жінки, щоб вилікувати чоловіка чи сина від алкоголізму.
– Помогти то можна, але тільки з добровільної згоди пияка. А вони рідко коли хочуть забувати про горілочку, – каже травниця. – Є таке зілля, яке додають у спиртне, а потім пияк починає сильно рвати. Довго мучиться, тож вирішує за краще покинути пити. Але такого результату добитися непросто.
Валентина Бриж зауважила, що навколо нас справжня скарбниця різних ліків, але люди звикли одразу бігти в аптеку, коли щось заболить. Кожен вибирає свій метод. Вона ж довіряє зеленій аптеці, адже прабабуся, з якої й почалося в їхній родині захоплення травами, дожила до 84 років і ніколи таблеток не пила.
Руслана СУЛІК
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!