Пересувні відділення поштового зв’язку, що базуються в Ратному, уже два роки обслуговують села і хутори територіальних громад Старовижівщини і Ратнівщини, що на Волині.
І пенсію, і субсидію, і газети – в кожну хату
Екіпаж у складі начальника відділення Валентини Мартинюк, листоноші Марії Куцевич та водія Михайла Литвинця має чи не найскладніший маршрут, що пролягає селами Старовижівської громади. Приміром, у Новій Вижві хати далеко розкидані одна від одної. Тут живе багато людей похилого віку, інвалідів, прикутих до ліжка. Кожному особисто доправляють пресу, а також інші послуги. Начальник відділення Валентина Мартинюк зазначає, що люди, як і колись, можуть оплатити комунальні послуги, отримати пенсію, субсидію або інші соціальні виплати, передплатити періодичні видання, відправити чи одержати посилки, купити товари повсякденного вжитку та продукти першої необхідності. Це вигідно пенсіонерам, котрі не завжди здужають подолати дорогу до магазину.
– За два роки ми вже вивчили всі вулиці наших сіл, знаємо, хто в якій хаті живе. Як правило, на обслуговування в одному населеному пункті витрачаємо 2-2,5 години, – ділиться подробицями листоноша цього екіпажу Марія Куцевич. – У Мельниках, де зо два десятки хат, об’їжджаємо вулицю і зупиняємося в центрі села. Люди бачать, що ми на місці, і сходяться саме сюди.
– Сьогодні намотали 126 кілометрів, – додає водій Михайло Литвинець. – На щастя, дороги прочищені, адже треба було в найдальшу точку маршруту маленьке село Сукачі доправити аж 20 посилок.
У перші дні війни зустрічали пошту зі сльозами на очах
Водій Віталій Колядюк зі своїм екіпажем обслуговує маршрут, що пролягає до віддаленого Хабарища Самарівської громади, – за п’ять кілометрів від кордону з білоруссю. Каже, дорога туди складна, давно потребує ремонту. У цьому селі немає магазину, тому приїзд пересувного поштового відділення стає приводом для мінібазару, куди сходяться місцеві жителі. Після реорганізації «Укрпошти» у Ратнівській точці базування працює вісім екіпажів, три пересувні відділення.
– Нововведення спершу сприймали по-різному, – каже керівник точки базування Ратного Михайло Лупійчук, який має великий досвід у поштарській справі. – А ще на початки реформи припали коронавірус та війна. Нині ситуація стабілізувалася. Отримали вісім нових автомобілів. Ще три обслуговують стаціонарні відділення. От, приміром, для подружжя Бебесів поштарська справа стала сімейною, працюють у різних екіпажах: В’ячеслав, колишній прикордонник, – водієм, а Ольга – начальником одного з відділень.
Михайло Ілліч додає: нині поштарі активно займаються передплатою. Серед улюблених видань місцевих жителів – тижневик «Вісник+К». На Ратнівщині його читають дві з половиною тисячі родин. Інтерес до «народної», як кажуть люди, газети не знижується, адже у ці скрутні і тривожні часи вона морально підтримує їх, вселяє віру в неминучу перемогу.
Перший і єдиний раз пересувні відділення не виїхали на маршрути 24 лютого 2022 року – в день, коли почалося повномасштабне вторгнення російських окупантів. Хоча всі працівники вийшли на роботу, надійшло розпорядження не вирушати в села. Це й не дивно, адже багато населених пунктів розташовано поблизу кордону з білоруссю. Але вже наступного дня ратнівські поштарі поїхали до людей, які зустрічали їх зі сльозами на очах. Адже якщо прибула пошта – життя продовжується.
Валентина БЛІНОВА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!