Невигадана історія
Прокляття скривдженої дівчини
- Ні, ні! Не роби це зі мною, прошу тебе! Не треба! - дівчина билась під руками Сашка, звивалась, дерлась, плакала і просилася. - Не роби цього зі мною, бо... - зненацька її голос враз став металевим, а заплакані сірі очі зло втупились в його обличчя: - бо прокляну тебе!
Спляча Красуня і Тамарка Чорний Рот
Не було, мабуть, у нашому селі господині, з якою Тамарка на прізвисько Чорний Рот не побила горшків.
П’ятеро дітей — і всі від одного коханця
Зоя ридма ридала, не в змозі стримати сліз. Зачинила наглухо двері, завісила шторами вікна, щоб не чути і не бачити того, що діється у селі. А там, на сусідній вулиці, вигравали весільні музики, веселилися гості.
Кохання знайшла у... борделі
Зимовий вечір. За вікном лютувала хурделиця, раз у раз завиваючи пронизливим стогоном. Галина сиділа навпроти запаленого каміна і, тримаючи у руках бокал червоного вина, дивилася на вогонь. 28-річна жінка з помітними зморшками та холодними згаслими очима викурила цигарку.
Сестрі подарувала... старого діда
У поляка - дві дружини-українки. І обидві - з Карпат Яцек приїхав у гості на батьківщину дружини. Карпатське село так зачарувало поляка, що він вирішив... не повертатися назад в Америку, а купити тут великий будинок і доживати віку.
Подружилися дружини наркомана
То тепер Валентині нема на що жалітися: живе у Нью-Йорку, працює фармацевтом у великій компанії, є власницею великого гарного будинку на узбережжі океану, мати сімейства. Проте скільки всього їй довелося пережити на шляху до цього...
Калинині столітники
Світлана, як завше, на вихідні влаштувала генеральне прибирання. Після трудового тижня вона затіяла прання, прасування, миття. У будні не вистачало часу, адже ще працювала у школі. А тут і городи почалися - якраз все пішло в ріст.
Перед смертю баба подругу згадала
І на неї... заповіт написала Коли я слухала цю історію, не могла позбутися відчуття - детектив Агати Крісті переказують, чи що? Приблизно той улюблений сюжет письменниці, де люди один одного труять, ріжуть, душать та стріляють - і все це за спадщину!
«Мамо, знайди мене...»
Мука терзала щодня, щоночі, караючи жахливими видіннями. Лариса прокидалася у холодному поту і довго лежала у ліжку, тупо дивилася у стелю та не могла прийти до тями. А коли чоловік, солодко потягуючись, прокидався, мусила посміхатися.
Жало війни батька не дістало, а сина... розшматувало
...Степан любив 9 Травня. Завше брав участь у сільських торжествах. Адже у Другій світовій дійшов аж до Німеччини. Він так ненавидів ворога, що ще до повноліття втік з рідного краю до партизанів. А там - і на фронт. Батьки на сина покладали великі надії, бо думали, що буде господарем, жениться і житиме біля них. Хлопець ріс не ледащо. Але... Війна чорним круком постукала у двері. Батька забрали на війну, мати, яка мала, окрім Степана, четверо дочок, схрестила руки на грудях і почала голосити: «Чи ж повернеться? А хто у господарстві лад даватиме?» - і з надією поглянула на Степанка. А той, не довго думаючи, дременув вночі у ліс, написавши матері записку: «Я - за батьком. Не гнівайтеся, мамо...»
Варшавські історії
Одиноку людину називають перекотиполем. Життя її беззмістовне, нецікаве і безперспективне. Часто його порівнюють з безплідним деревом, щербатим горщиком. Та життя - це не пісня і щоденна музика. Воно іноді такі уроки дає, які не вписуються у жодні канони, по суті, спростовують і народну педагогіку, і віковічну мудрість наших предків. Та й знайомляться тепер інакше, ніж колись. Про це - життєві історійки сусідньої країни.
Нову дружину для зятя шукала... теща
Про суворий і категоричний характер Раїси Адамівни знав весь двір. Її навіть позаочі називали «фюрером у спідниці»: якщо вже вона щось вирішила чи сказала «ні» – жодна сила на землі не могла її переконати у протилежному.
Одна пасхальна ніч перевернула все життя
Роман з Іриною поверталися додому. Зморені, але на душі було радісно. Хлопець міцно тримав дівчину за руку, а в іншій ніс кошик. Із сусіднього села долинав святковий пасхальний дзвін, потім до нього долучився з іншого. Вдалині загуркотів поїзд. Світало… Хотілося помовчати, бо слова були зайвими.
«Я вигляділа онучка, а він мене з дому гонить...»
Ігор вийшов з кабінету на офісну терасу. Із задоволенням затягнувшись кубинською сигарою, яку привіз з відпочинку, подивився навкруги. Вдалині переливалися золоті бані Києво-Печерської лаври, трохи далі виблискували Дніпрові хвилі… О, Боже, який світ прекрасний! За мить погляд ковзнув донизу.
Спонсором кавалера стала пенсіонерка
– Чула, що твоя мати заміж вийшла? – Ой, не чіпай! – аж замахала руками Олька на знайому. – Слава Богу, розум повернувся на місце, і вона не встигла вступити у те г…но. – Та ти що? – аж ахнула у відповідь і вчепилася у рукав Олі. – Мусиш розказати, ти ж мене знаєш – не відстану.
«У смерті мого сина прошу винити невісток»
Сповідь мами-свекрухи …О восьмій годині ранку 2 жовтня 2013 року мені подзвонила невістка Марина – помер Коля, мій син, йому минуло лиш 35 років… Через півтори години я була вже у морзі. Чекала, поки привезуть сина. Лише після розтину побачила, який він був побитий! Це просто жах!
Не ходіть, дівчата, до ворожок
А слухайте свого серця Свою знайому Світлану я не бачила кілька літ. Вона якось швиденько вискочила заміж і поїхала до іншого міста. Всі дивувалися, як вона могла покинути Сергія, з яким уже давно зустрічалася, і прийняти пропозицію іншого.
Коханих розлучив... колгосп
Село гуло від новини: розписалися і навіть повінчалися у церкві стара вчителька та східняк, який несподівано повернувся до рідної хати. І хоч люди пригадували, що замолоду вони дуже любилися, все ж перемивали їм кісточки: як не соромно – обом уже сімдесят стукнуло!