Про зворушливу історію кохання волинянки Світлани Калецької та військового з Рівненщини Сергія Копищика «Вісник+К» розповідав своїм читачам у номері газети від 22 грудня минулого року. Вони познайомилися в новорічну ніч 2022-го й не підозрювали тоді, які випробування чекають Україну та їх вже за лічені місяці...
Хлопець з перших днів повномасштабної війни пішов захищати рідну землю, а вже в липні потрапив під обстріл і втратив обидві ноги. Світлана, яка працювала фельдшером «швидкої» в Луцьку, поїхала в госпіталь до Сергія і весь час була біля нього. Підтримка коханої допомогла йому пережити важкі операції, адже крім втрати кінцівок, боєць отримав чимало інших складних поранень. Але не втрачав сили духу й ще морально підтримував поранених побратимів у госпіталях. У листопаді він відважився зізнатися дівчині у коханні й вона відповіла «Так». Повернувшись після лікування з Одеси, де Сергієві рятували пошкоджене око, на Василя, 14 січня, вони офіційно побралися.
А потім почався не менш складний етап протезування та реабілітації. Його боєць намагався пройти якомога швидше, бо вони зі Світланою вже чекали появи на світ свого первістка. І це було найвагомішим стимулом для майбутнього татуся стати на ноги. Йому дуже хотілося взяти свого новонародженого малюка на руки, міцно стоячи на ногах. Тому етап реабілітації Копищики проходили пришвидшеними темпами і Сергій таки опанував свої нові ноги до пологів дружини. А 9 серпня на світ з’явився їхній синочок Марко.
Молодий тато, до речі, мужньо відбув випробування партнерськими пологами і весь час був біля дружини. Як зізнався журналістам, то було щось неймовірне!
– Вона постійно була зі мною, підтримувала кожен день. То що, я не міг її підтримати тих пару годин? Я, правда, і позеленів, і посинів – але витримав! Найпрекрасніше – коли сина дістали і на неї поклали, я побачив його, а потім почув… Заради такого моменту я б радив усім чоловікам бути присутніми на пологах, – казав пізніше новоспечений татусь.
Подвійна радість у мами Сергія, адже перший її онук народився в один день з бабусею Русланою. Щасливі бабусі й дідусі готові допомагати молодятам ростити маленького Марка. Хоч буде нелегко, але разом з люблячою родиною вони подолають всі труднощі. Бо найскладніші випробування вони здолали з гідністю. Щастя маленькому Маркові у мирній Україні!
Ніна РОМАНЮК
Фото Суспільне Луцьк
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!