Скільки бід випало на долю подружжя Найдюків із села Сенкевичівка Горохівського району! Петро Микитович ледве ходить, спираючись на палицю, його дружина Марія Федорівна не бачить світу білого і сидить у хаті, бо не може вийти надвір. Але вони не скаржаться на долю, а терпляче з Богом у серці переносять незгоди і читають улюблені газети «Вісник+К», «Від села до села», журнал «Люди і долі».
Найдюкам по сімдесят літ, але вони уже понад двадцять років важко хворіють. Марія Федорівна працювала на меланжевій фабриці у Луцьку, у 37 років її розбив інсульт. Відтоді має цукровий діабет, тяжку хворобу очей – бачить лише обриси, відмовили ноги. Її чоловік Петро Микитович трудився на асфальтному заводі у Сенкевичівці, але у 50 літ пішов на групу – йому тричі міняли суглоби. А нещодавно у чоловіка діагностували онко.
– Але думаю, мене Бог зцілив, – впевнений у своїй вірі Петро Найдюк. – Бо в лікарню треба було негайно лягати, а пройшло вже два місяці – не маю чим їхати. Подаємо сорокауст за здоров’я, у Києві служби за здоров’я правлять. Надіємося на Бога.
Так удвох і живуть, тримаючись укупочці – якщо лягають у лікарню, то разом, бо один без одного не можуть. Син у Луцьку, донька поряд. Вона й прибере, і випере батькам одяг, і їсти зготує.
– Треба ліки, ліки… – зітхає Марія Федорівна.
Поряд на столі – краплі, таблетки, якими рятується подружжя. А ще на світі тримають вісниківські видання. Хоч обмаль грошей, а таки виділяють кошти на передплату газет «Вісник+К», «Від села до села», журналу «Люди і долі». Коли листоноша щочетверга приносить видання, чоловік одразу вмощується на крісло під лампою і переглядає сторінку за сторінкою, зачитуючи заголовки. А дружина з нетерпінням чекає вечора, коли її Петро засідає за газети чи журнал і читає вголос драми, новини, життєві та кримінальні історії.
– Все в газеті добре! Нема такого, щоб щось було не так! – в один голос захоплюються чоловік і дружина. – Нам подобається читати про сім’ю, хто женився, кому сто літ. І криміналу не забагато. Просто стискається серце, що таке страшне твориться на світі, краще б його не було. Але треба висвітлювати, щоб люди знали і такого не робили.
Хоч минуло вже багато літ, але Найдюків вразив жахливий випадок, коли у Рудці-Козинській Рожищенського району нелюд вбив діда і внучку, болить їм серце за нашою журналісткою Марією Дубук, яка померла молодою…
– Читаємо від початку і до кінця. Хай грошей не хватає, але улюблені газети завжди виписуємо, – кажуть Найдюки. – Бо розповідаєте про все життєве.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!