"Ми готові свідчити у Міжнародному суді про геноцид Росії проти українського народу", – кажуть Оксана та Кирило Кирсанови, які шість років працювали в обласній лікарні інтенсивного лікування Маріуполя.
Суспільному подружжя розповіло, як працювали в зруйнованому медзакладі та вибиралися з-під обстрілів.
Зараз чоловік та дружина практикують в одній з районних лікарень Волині.
Лікарка-анестезіологиня Оксана Кирсанова розповіла: з початку вторгнення медики в Маріуполі працювали на межі людських можливостей. Чоловік та жінка що дві доби змінювали один одного та допомагали пореним.
З 12 березня російські окупаційні війська не випускали персонал з медзакладу вісім діб.
"Без вікон, в мінусову температуру, спали ми в коридорі, там облаштували собі місце. Хворі теж знаходились в коридорі. Прокидалися від нових авіаударів. Авіаудари були щодня. Ті вікна, які ми заклеювали, щоб було хоч трішки тепліше, зранку все розліталось. У вісім ранку знову привозили хворих, їх було дуже багато. Всі операційні працювали на декілька столів", – пригадує лікарка. Додає: в одній операційній робили по 30 операцій в день.
Оксана Кирсанова приймала пологи у жінок, яких перевезли з розбомбленого пологового будинку №2, який російські війська обстріляли 9 березня. Одну з пацієнток врятувати не вдалося.
"Жінка, її випадок став дуже резонансний. В неї був повністю роздроблений таз, відірване стегно, була в стані шоку. Ми намагалися її врятувати, але все безуспішно. Дитину яку хірурги одразу дістали, вона теж була без ознак життя", – розповідає лікарка.
Кирило Кирсанов – оперуючий лікар-уролог, але через війну підміняв травматологів та хірургів інших напрямків.
"В останні дні в нас ні медикаментів, ні антибіотиків, ні перев’язувального матеріалу, в нас не було, ні світла. Ми генератор обкладали мішками з піском, щоб він не постраждав", – каже чоловік. Коли обстрілами було знищене життєвонеобхідне устаткування – медперсонал був змушений залишити лікарню.
"Ми кожен день думали, що повинно якесь диво здійснитися, щось же повинно бути краще. А було все гірше і гірше. Ми повністю втратили надію. Ми коли покидали це місто, розуміли, що залишатися там не можна, що ми вже не допоможемо нікому, що ми безсилі, і був відчай", – пригадує Оксана.
Щоб вибратися з міста медики пішки подолали 20 кілометрів. "Ми пробігли під авіаударами, падали на землю, вставали, бігли далі, вибігли на трасу і нас підхопили небайдужі люди і вивезли з Маріуполя", – каже жінка.
Усе, що подружжя привезли на Волинь – документи та альбом з родинними знімками. У Оксани та Кирила в Маріуполі згоріла квартира. Попри це, каже Кирило, чоловік із дружиною мріють повернутися додому та відбудувати місто.
Як розповів Суспільному начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух, зараз в медзакладах Волині офіційно працює 51 лікар, 11 молодших спеціалістів, провізор, два фармацевти, два бухгалтери, які приїхали з регіонів, де відбуваються бойові дії.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!