Гуманітарна катастрофа на окупованих Росією територіях Донбасу триває вже два роки, і поки не видно ніяких перспектив для її припинення. На сьогодні це явище набирає нових ознак, пов’язаних, в тому числі, зі скороченням постачання гуманітарної допомоги.
Хронічні затримки з виплатою заробітної плати серед робітників і шахтарів, жалюгідні за розміром зарплати вчителів і вихователів, жебрацькі пенсії за курсом 2 рубля до 1 гривні призводять до низької купівельної спроможності населення. Товари за високими цінами мало хто може купити. Тому, якщо поглянути на полиці магазинів і ряди базарів, в «ДНР» – продуктовий рай, а на практиці люди голодують. Є випадки, коли надлишок нереалізованих запашних ковбас, копченого сала, овочів підприємці намагаються доставити в Ростовську область Росії. Але на кордоні прикордонники РФ конфіскують продукти і знищують в ямах, пересипаючи хлором. Для російських фіскальних органів, митниці, епіднагляду, фітоконтролю «ДНР» та «ЛНР» не існує. Немає документів з українським тризубом – немає і доступу продуктів на Росію.
Багато переселенців повертаються на окуповані території. Існує навіть політична тенденція витіснення біженців з території Росії назад в Україну. Розповідають, що на них полюють в метро Москви і Санкт-Петербурга, перевіряючи документи – дозвіл на роботу і проживання на території Росії. Порушників відловлюють і розміщують в спеціальних таборах для повернення на територію України. Кількість рейсів автобусів Донецьк – Москва, які прямують через Торез, зросла в кілька разів. Показовим є те, що на Москву вони йдуть майже порожні. У зворотному напрямку – переповнені. Повертаючись назад додому, люди стикаються з проблемами все більшого безробіття. На одне робоче місце претендує 10 безробітних. Немає роботи – немає за що жити і їсти. І це знову веде до збільшення масштабу гуманітарної катастрофи.
Так, військовий кореспондент бойовиків (позивний «Маг») повідомляє, що у Донецьк повернулося багато жителів, які раніше виїхали в Україну або Росію. Робочих місць при цьому немає, а ті підприємства і фірми, які працювали в мирний час, через блокаду і окупацію закрилися, працюють переважно шахти, деякі заводи та магазини – в основному ті, які не перебувають у передмістях. До війни в місті проживало 850-900 тисяч, зараз близько 650 тисяч. Навіть ті, хто працює вчителями або лікарями, підробляють, наприклад, в «МНС», на розвантаженні гуманітарки, отримуючи близько 4000-4500 рублів. Пенсіонери живуть на українську пенсію, отримуючи при цьому фінансову допомогу з Росії. У молоді, у якої батьки не досягли пенсійного віку і сидять без роботи, ситуація критична. Через війну закриті цілі сфери послуг та комерційної діяльності. Проблеми з доставкою товару або взагалі відсутністю такого. Ціни трохи знизилися, але не сильно і не на всі продукти – не більше, ніж на 5%-10%.
Деякі громадяни вступили до лав бандформувань через відсутність роботи. За інформацією «Мага», рядовий і сержантський склад отримує 10000-15000 рублів, молодші офіцери - до 25000, старші офіцери – від 50000 рублів. Значення має спеціальність і досвід участі в бойових діях. На сьогоднішній день, військкомат не просто пройти: у 80% випадків відмови по здоров'ю або якщо людина раніше була на обліку в наркодиспансері, за віком, і через ряд інших причин. У Росії тепер складно на роботу влаштуватися біженцям, часто можуть «кинути» і не оплатити роботу, існують проблеми з документами, громадянство не дають. Є багато випадків, коли люди їхали в поспіху, боячись загинути від снарядів і мін, а через два тижні, приїжджаючи за речами, виявляли, що будинок або квартира пограбовані.
Люди з приватного сектора околиць Донецька їхали і залишали собак на своїх сусідів, але при масовому виїзді місцевих жителів тварин відв'язувати від ланцюга і випускали. У результаті собаки збиваються в зграї по 10-12 особин і шукають собі прожиток. Часто на околицях міста вночі чутно, як б'ються між собою зграї за краще місце. Це насправді дуже страшно, коли породисті великі собаки, вдень гуляють і нападають на одиноких жителів околиць.
Існує категорія кинутих людей похилого віку. Багато пенсіонерів не змогли виїхати на територію, підконтрольну Україні і переоформити пенсію. Ті, хто отримують пенсію 900-1800 гривень і російську допомогу, відповідно 1800-3600 рублів, все одно знаходяться за межею бідності.
Це в свою чергу призводить до втрати симпатій жителями окупованих територій до ідеології і дій загарбників. В результаті проведених соціологічних досліджень, яке оприлюднило «Донецьке агентство новин», отримано наступні дані. Настрої щодо керівництва «народних республік», патріотизму і загальних ідеалів «Новоросії», стрімко погіршуються. У порівнянні з результатами попередніх опитувань, проведених центром соціальних досліджень «Особливий вибір», кількість жителів, які бажали б вступу «республік» до складу Росії, зменшилася з 36% до 7% опитаних. У той же час кількість респондентів, бажаючих входження окупованих територій до складу Української держави, зросла з 10% до 42%. А ось популярна раніше ідея про злиття «ДНР» та «ЛНР» в одну державу з розширенням меж «Новоросії» на території дев'яти колишніх областей України (від Харківської до Одеської), схоже, втратила свою актуальність – за неї висловилися близько 4% опитаних при 18% раніше. Ситуація з довірою до керівництва сепаратистів виглядає наступним чином. Якщо раніше дії «керівництва» схвалювали 37% опитаних, то тепер ця кількість знизилася до 12%. А ось число людей, які відверто незадоволені поточним політичним і економічним курсом Захарченка, зросла з 24% до 53% опитаних. В цілому, збільшилася кількість незадоволених поточною економічної обстановкою в «Донецькій народній республіці». Так істотне погіршення свого економічного становища відчули 67% опитаних при 34% раніше. 6% респондентів заявили про задовільне економічне становище при відповідному показнику 18% раніше. Похитнулися і позиції «патріотизму». Раніше кількість патріотів Росії становила близько 17%, тепер же цей показник становить всього 4%. Разом з тим, кількість патріотів України збільшилася з 14% до 37% опитаних респондентів. Кількість патріотів безпосередньо «Донецької народної Республіки» зазнала деяких змін, і знизилося з 28% до 7%. Соцопитування було проведено в першій декаді березня на території 19 міст «ДНР», методом «віч-на-віч» було опитано 8000 осіб. Порівняння показників проводиться з результатами попереднього опитування, проведеного у вересні 2015 року.
Отож, бути чи не бути «ДНР», висновок робіть самі.
За матеріалами depo.ua
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!