Будинок, що стоїть на вулиці Парковій у Мені на Чернігівщині, не дивує тих, хто живе тут постійно. Вони сприймають його як належне. Бо очі давно вже звикли до такої краси. Але тих, хто проходить повз уперше, він зачіпає: невеликий, дещо приземистий, з візерунчастими вікнами. А під дахом – мереживо дерев’яних карнизів. Так оздоблений і ґанок. Місцевий майстер Михайло Чепурний зводив цей дім, оздоблював його красою.
Живе в цій оселі подружжя Ліни та Миколи Фесюнів. Ліна – онука Михайла Івановича.
– Особисто я нічого особливого не бачу, – каже Ліна. – Може, через те, що просто зростала, жила тут постійно. Про дідуся можу сказати, що він був у мене найкращим. Для мене він був наче чарівник: варто було сказати, що я б хотіла якийсь столик – він у мене вже був готовий через день-два.
Більше про майстра розповідає середня донька Світлана Рогова.
– Молоток, цвяхи, пилка-ножівка, стамеска… Саме такими інструментами зводився цей дім, – говорить жінка. – Це вже згодом батько самостійно змайстрував вдома циркулярний та токарний деревообробні верстати. До самої пенсії його життя було пов’язане з механізацією. Останнє робоче місце – тракторист колгоспу у Величківці. Повертаючись з роботи додому, він брався за інструменти і щось пиляв, точив, скріплював. Те саме було і у вихідні. Виготовляв щось якщо не для себе, то виконував замовлення людям: віконні рами, двері. Допомагав зводити будинки, гаражі, клав паркет. А ще він був непоганим пічником – зводив печі, груби. Цей дім батько робив сам, з маминою допомогою. А вже коли будинок був готовий і батько зайнявся оздоблювати його дерев’яними візерунками, то мама фарбувала.
Ось так з їхньої спільної любові народилися не лишень діти, а й цей унікальний дім.
Віталій СЕРГІЙКО
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!