Поки в Україні йдуть важкі бої, в райони, які звільнили від окупації, повертаються люди. Незважаючи на заміновані землі, зруйновані будинки. Щоправда, їх не залишають на самоті з бідою. Кожна область України взяла шефство над однією із деокупованих громад і допомагає з відбудовою. Програма називається «Пліч-о-пліч».
92-річна бабуся забрала зі смітника свою весільну сукню
Уже декілька разів їздили жителі Боремельської громади Рівненщини допомагати людям, чиє житло зруйнували рашисти. Вторік бригада від церкви Євангельських християн-баптистів села Малеве відновлювала Бородянку, що на Київщині. Цьогоріч мешканці Боремельської громади допомагали жителям Херсонщини.
– Вперше наша бригада поїхала на Херсонщину за декілька тижнів після підриву Каховської ГЕС, – розповів голова Боремельської громади Віктор Корінь. – Це були працівники сільської ради.
З двома із них мені вдалося поспілкуватися. Юрій Дубчук та Петро Кравець кажуть, що розчищали вулиці Херсона від мулу. Працювали у касках та бронежилетах, адже зовсім поруч був Дніпро, а за ним – ворожі позиції. Чоловіки розповіли, що було страшно дивитися на зруйновані водою будинки. Там не залишилося придатних для вжитку речей.
– Коли приїхали, то на вулиці, яку чистили, жили тільки дві бабці – 92 і 96 років, – розповідають. – Мул, бруд згрібали лопатами. А це до десяти сантиметрів. Валялися залишки дерев, меблів… У будинки, де не було господарів, ми всередину, звісно, не заходили. А от бабцям допомагали знищені речі на смітник виносити. Запам’яталося, що ми вдень винесли купу всякого мотлоху, а одна зі стареньких вночі назад речі стала носити. Особливо дорожила своєю весільною сукнею. Там тканина майже розлазилася в руках, вся чорна, у бруді, а бабця: «Мені воно треба, хай буде».
У Малеве привезли кавуни
Допомагали майстри з Боремельської громади відновлювати будинки жителям Кочубеївської громади. Вона одна із найменших на Херсонщині. В окупації перебувала зовсім мало – з 10 березня по 1 квітня 2022 року.
– Наші села на межі Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей, – пояснила голова громади Людмила Костюк. – Тож наші хлопці окупантів швиденько вибили. Наступну громаду звільнили аж 4 вересня. Ми були під обстрілами, поки не звільнили Херсон. З трьох тисяч людей у критичний період залишилося жити 900. Сім будинків повністю зруйновано, 230 пошкоджено. Рівненщина нам дуже допомагає, дякуємо всім-всім. Везли матеріали, приїжджали люди… Просто так, самі, аби допомогти перекрити дахи, поставити вікна, двері.
– Як тільки наш пресвітер оголосив, що набирають бригаду для відновлення будинків у Кочубеївці, відразу зголосився, – розповів житель Малевого, прихожанин церкви Євангельських християн-баптистів Петро Кондратюк. – За тиждень нашій бригаді вдалося відновити майже три будинки. В одному господарі трапились дуже хороші. Всіх хлопців годували, так би мовити, централізовано. А баба Тоня категорично сказала: «Обідати у нас будете!» Виявилося, що її дід з бабою у Боремлі похоронені. Ми не тільки будинки відновлювали, а й слово Боже несли. У біді люди мають допомагати один одному. Це по-християнськи.
Баба Тоня своїх земляків без подарунків із села не випустила – в дорогу машину завантажили кавунами. У Кочубеївську громаду стали повертатися люди, сьогодні тут дві тисячі мешканців. І хоч до цього часу із землі стирчать хвости снарядів і градів, селяни засадили городи і зібрали врожай.
– Це для людей святе, цьому не могли завадити навіть кацапи, – усміхається голова Кочубеївської громади. – Взимку ж наші люди зможуть жити у своїх хатах. І за це щира подяка рівнянам.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!