Активісти Благодійного фонду «Героїка» відшукали у Покровську (колишній Красноармійськ) на Донеччині могилу вояка УПА, уродженця Волині, дисидента – Данила Шумука.
Про це пише «Galinfo».
Данило Лаврентійович Шумук народився 30 грудня 1914 року у селі Боремщина Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Був членом Комуністичної партії Західної України з 1932, 1935 року засуджений до 8 років ув'язнення за участь у комуністичному підпіллі, 1939 року, після п'яти років перебування в польській тюрмі, за амністією дотерміново звільнений. 1941 року, в перші дні німецько-радянської війни потрапив до полону, перебував у німецькому концтаборі для радянських полонених на Полтавщині, з якого втік.
З березня 1943 до грудня 1944 перебував в УПА, в якій переважно викладав на вишколах. У 1945 засуджений за участь в УПА до смертної кари, заміненої 20-річним ув'язненням.
Покарання відбував у Норильських, Тайшетських та ін. концтаборах, а також у Владимирській тюрмі. 1956, після перегляду його справи, дотерміново звільнений. 1957 вдруге заарештований, а роком пізніше засуджений на 10 років ув'язнення за обвинуваченням в «антирадянській пропаганді й агітації». Друге ув'язнення відбував у мордовських концтаборах. Після звільнення жив у Києві. У січні 1972 втретє заарештований і засуджений на 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Того ж року відмовився від радянського громадянства. В ув'язненні був активним учасником боротьби за статус політв'язня й інших протестних акцій. 1979 став членом-засновником Гельсінської Групи у місцях позбавлення волі й Української Гельсінської Групи. Протягом багатьох років домагався права виїхати до родини в Канаді. На захист Шумука влаштовано акції в різних країнах, світу, а канадський уряд звертався в його справі до уряду СРСР. На Заході опубліковані спогади Шумука «За східнім обрієм» (Париж-Балтімор, 1974), які викликали серед української еміграції дискусії щодо його критичної оцінки ідеології українського націоналізму. Спогади Шумука з деякими доповненнями були перевидані під назвою «Пережите і передумане» (Детройт, 1983) та англійською мовою «Life Sentence» (Едмонтон, 1984), пізніше у видавництві імені Олени Теліги у 1998. 21 травня 1987 закінчився термін заслання, і Шумук емігрував до Канади.
У 2002 році повернувся до України та оселився у місті Покровську (колишньому Красноармійську) на Донеччині, де й помер 21 травня 2004 року.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!