Ветеран російсько-української війни Олександр Швецов, який родом із Житомира, пересувається на протезі. У 2014 році, коли він служив у 30-й механізованій бригаді, отримав поранення в боях під Луганськом – і йому ампутували ліву ногу. Але воїн не зламався і активно допомагає армії. Восени 2022-го він зібрав сім мільйонів гривень на автомобілі для ЗСУ. Влітку цього року організував поїздку в Ісландію з метою реабілітації українських військових, які втратили кінцівки вище коліна.
– Поїздка була мрією вже давно, а найбільше бажання виникло тоді, коли розпочалася повномасштабна війна. Я розумів і бачив, наскільки багато наших побратимів втрачають свої кінцівки. Дуже хотілося передати їм свій досвід, який я здобував стільки часу. Хотілося показати, як я ходжу, – розповідає Олександр.
Про поїздку на реабілітацію він написав у фейсбуці і звернувся до воїнів, які хочуть навчитися ходити так, як він – на протезі. І відгукнулися захисники. Всі до цього були незнайомі. У кожного з них своє поранення, хтось отримав його у перші дні боїв під Черніговом, хтось – під Бахмутом.
– Саме такі хлопці поїхали до Ісландії, я думаю, що багато зміг їм показати. І коли вони поверталися через 10 днів додому, я бачив, що деякі старалися пересуватися вже без милиць. Коли я навчався ходити, а це процес дуже болісний, то у подорожах помічав, що протез не так мені натирає ногу. Бо я бачив щось нове, постійно відволікався. Тому вирішив підібрати саме цю країну. Також причиною їхати в Ісландію стало те, що там можна навчати саме екстремальній ходьбі, щоб хлопці могли сходити на гори, а не просто по асфальту гуляти, – пояснює Олександр Швецов. – Ми відвідували туристичні об’єкти, але й від’їжджали від них, піднімалися на вулкани і, незважаючи на екстремальні погодні умови, в тумані наполегливо йшли до мети. Побували на пляжах з чорним піском, де хлопці також вчилися ходити.
У пана Олександра в організації таких поїздок великий досвід. Вже понад 500 наших захисників і захисниць побували в різних країнах світу. Це були не тільки ветерани війни, але й родини загиблих військових та їхні діти.
– Абсолютно щиро кажу, що не вважаю себе волонтером. Я – звичайний громадянин України, як і кожен із нас, просто вимушений зараз допомагати нашим хлопцям і дівчатам, бо їм зараз найважче – я про це знаю. І ми просто усі зараз об’єднуємося навколо нашої основної мети – Перемоги, і кожна людина в Україні зараз все робить, щоб ми перемогли, – впевнений незламний духом патріот.
Водночас Олександр Швецов зазначає, що люди зараз відгукуються на волонтерські збори в десятки разів важче, аніж на початку повномасштабного вторгнення. Тоді на автомобіль для армії могли назбирати за годину. Зараз стало складніше, все це переростає у якусь буденність. Українці звикають до війни.
Олесь ТИХОНЕВИЧ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!