Поки одні воюють на передовій, інші наживаються
Кожен день із фронту привозять «На щиті» загиблих наших Героїв. І цей печальний потік не припиняється. Подібна картина й в інших областях. Гинуть кращі з кращих. Серце кров’ю обливається. Їм би ще жити й жити, народжувати дітей, будувати нову Україну. Сотні, тисячі чоловіків пішли захищати Батьківщину. Та є й такі, котрі наживаються на цій жахливій війні.
Яйця по 17 гривень
Торік у пресі шокувало повідомлення, що Міністерство оборони закуповує яйця по 17 гривень за штуку. Люди хапалися за голови, крутили пальцем біля скроні. Міністр Резніков недолуго намагався виправдати, що це не так зрозуміли, мовляв, йшлося про кілограми. Як ви собі уявляєте яйця в кілограмах? До речі, те ж саме міністерство закупляло картоплю по 50 гривень, переплачувало також за гречку.
Щось не було чути, що когось вигнали з роботи за таке здирництво чи посадили у в’язницю. Тихенько зам’яли. Може, десь у кабінетах попередили пальчиком. На тому й кінці у воду.
Того року у серпні вибухнув ще один скандал. У заступника міністра оборони Миронюка знайшли у дивані близько мільйона доларів. Це ж треба знайти місце для схову! Нормальні люди там сплять, а хапуги використовують під сейф.
Дивився по телевізору на того чоловіка, заступника міністра. Славний такий, гарно причесаний, модна краватка, костюмчик. Людина як людина, а нутро виявляється гниле. Кажуть, нібито його замкнули. Але напрошується питання: де він узяв стільки грошей? І як? На що дивилися начальники Миронюка? Довів у суді, що гроші йому позичила 86-літня пенсіонерка з Харкова. Всім би нам таку бабусю-мільйонерку.
Загребущий воєнком
І ще не менш одіозна постать одеського обласного воєнкома Борисова. Журналісти знайшли в Іспанії записані на його матір та тещу обійстя на три мільйони євро й офіс на матір – до мільйона євро. А ще значаться на різних родичах в Україні до десятка дороговартісних автомобілів. А ще воєнком має кілька мільйонів бідолашної нашої гривні. І десятки земельних ділянок під Одесою і в самому місті. Найцікавіше те, що коли кинулися всілякі антикорупційні органи перевіряти Борисова, нічого не знайшли кримінального. Все правильно, все законно. Ото дають! Правда, коли втрутився президент Зеленський, дали воєнкому копняка. Ретиві поліціянти кинулися за Борисовим, щоб арештувати за вказівкою зверху. А за Борисовим і слід захолов – він дав драпака. Все ж якимось чудом його спіймали у Києві, потягнули до суду. Знахабнілий воєнком відхрещується від страшних статків. І я не я, і хати в Іспанії не мої, і автомобілі якась сволота мені підкинула.
Як ви думаєте, посадять Борисова чи ні? Здогадуюся, що більшість із вас скаже: хоч би не так! І ви праві. Бо хіба немало спіймали хабарників, а скількох запроторили у в’язницю? Хто чув, скажіть? Давайте разом порадіємо. Дуже сумнівно, що цей час настане, бо й суд у нас продажний. Якщо голова Верховного суду бере трьохмільйонні хабарі, то як можна сподіватися справедливих вироків від наших судів?
Не знаю, звідки взялася отая біда на наші голови – корупція. І це у час, коли йде війна, ллється кров, гинуть люди на фронті! Діти віддають на ЗСУ останні свої заощадження, котрі, можливо, збирали не один рік на якусь іграшку чи новий ґаджет. Пенсіонери з мізерної пенсії намагаються хоч якусь копійчину виділити на допомогу армії, хоча з тієї заробленої важкою працею пенсії-подачки багато не візьмеш, бо інакше голодуватимеш. Кожен свідомий громадянин вже не одну тисячу допомоги надіслав волонтерам, фондам допомоги війську. Та чиновникам це до одного місця. Хто як може наживається на горі власного народу. Як піднімаються бридкі брудні волохаті лапи красти у час загального горя і біди?
І це тільки деякі факти, а скільки їх ще є, невиявлених і невідомих… Війна триває, а вони далі крадуть. Ось нещодавно викрили, що у Львові заплатили фірмі1,5 мільярда гривень на міни, проте в «Арсеналі» не виявилося жодної! Зараз вони вкрай потрібні на фронті. І чомусь ніхто їх не шукає… Все шито-крито. Може, хтось їх і знайшов, але навкруги мертва тиша.
Часто чути, як люди кажуть: та коли ж вони, падлюки, нажеруться? Справді, якби хоч одного поставили під стінку, як у Сінгапурі за 30 грамів наркотику, можливо, хоч тоді боялися б безбожно красти. Я не закликаю до розправи, але далі так тривати не може, тим більше, що війна ще триває.
Євген ХОТИМЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!